Уперше познайомились із особливостями будівництва, роботи й роллю Дністровської ГАЕС для вітчизняної гідроенергетики й престижу української держави в цілому учні й педагоги Кострижівської ЗОШ І–ІІІ ст. Заставнівського району Чернівецької обл.
Багаточисельну делегацію зустріли заступник директора філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» Василь Андрійович Дейнеко, помічник директора Микола Федорович Ковальчук та фахівець зі зв’язків з громадськістю Інна Михайлівна Гончар.
Гості уперше завітали до нашого Бессарабського краю, тим більше – не мали жодної уяви, як саме і в яких обсягах працює Дністровська ГАЕС, тож кожна нова інформація і цікавий факт вражав та зацікавлював і дорослих, і дітей цією надважливою для гідроенергетики держави спорудою. Іще з першими кроками дорогою до інженерно-побутового корпусу наші гості помітно дивувалися зовнішнім виглядом і сучасним благоустроєм та мали змогу осягнути на власні очі тих 150 м різниці висоти верхньої водойми над машинним залом. А вже згодом М. Ф. Ковальчук зосередив увагу учнів та вчителів на макеті, роз’яснюючи принципи роботи Дністровських станцій, зокрема і те, що основними функціями ГЕС та ГАЕС є регулювання частоти, напруги і потужності в енергосистемі України, формування аварійного енергорезерву, а також стоку р. Дністер Дністровськими водосховищами, що дає можливість налагоджувати водний потік повені та забезпечувати водою у маловодний період.
Після традиційних фото на згадку в атріумі, котрий, як і завжди, захопив своєю незвичайністю особливого єднання із небесами через масштабний прозорий скляний дах, тим більше, що сонячна погода цьому сприяла, делегацію привітав В. А. Дейнеко, закцентувавши увагу гостей на перспективах, екологічній чистоті енергії, що виробляється на ГАЕС, мінімізації впливу на навколишнє середовище, важливості соціальних проектів і фінансовій підтримці навколишніх населених пунктів, зокрема міста енергетиків – Новодністровська. Василь Андрійович наголосив і на тому, що компанія ПАТ «Укргідроенерго» планує провести у 2017–2018 рр. необхідний обсяг вишукувальних робіт та розробити техніко-економічне обґрунтування можливості будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі; крім того, 16 березня на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято рішення щодо затвердження розпорядження
№ 164-р «Про затвердження проекту „Дністровська ГАЕС. Будівництво другої черги ГАЕС у складі гідроагрегату № 4“». Гості дізналися, що експлуатація 4-го гідроагрегату Дністровської ГАЕС дозволить збільшити установлену потужність станції на 324 МВт у турбінному режимі та на 421 МВт у насосному, а виробіток електроенергії збільшиться на 768 млн кВт. год на рік.
А вже відвідини машинного залу просто таки захопили заставнівчан і своїми масштабами, і обсягами, і почутими цифрами, а головне тим, що це все створено людським розумом і руками. Після цього своєрідного знайомства з гідроагрегатами «Слава», «Вікторія» та «Надія» з висоти 85 відмітки над рівнем моря, а це – практично 30 м вниз до самих гідроагрегатів, школярі уже по-іншому сприйматимуть і уроки географії, і фізичну термінологію, та й відчутно поповнять власні знання про рідний край та Дністровську гідроелектростанцію, робота лише одного гідроагрегату якої забезпечує економію 69 млн м³ газу та 367 тис. тонн вугілля на рік.
Пройшовши повз потужні будівлі і споруди пристанційного майданчика, вслухаючись у голос і дихання блочного трансформатора, згодом гості продовжили вражатися природнім просторам, що відкрилися з висоти оглядового майданчика, на власні очі пересвідчившись унікальності розташування Новодністровська – на межі Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей, а відтак – сусідству з Молдовою. А вже рукотворна штучна водойма, корисний об’єм води якої складає 32,7 млн м3, а повний – 38,3 млн м2, довжина – 3 км, максимальна висота від підошви основи водоприймача – 35,25 м, а загальна довжина огороджувальних дамб – 7,3 км – захопила і дух, і фотооб’єктиви, і погляди! І хоч сильний поривчастий вітер пробував зіпсувати екскурсію, діти та дорослі таки збагатилися яскравими враженнями від потужного хвилювання водного плеса, весь час цікавлячись його пара-
метрами і принципами та історією будівництва. А повернення об’їзною дорогою безпосередньо берегом Дністра відкрило нові враження, бо ж ліворуч за вікном пропливали справжнісінькі гори, а праворуч відкривався простір нижнього водоймища із комплексом захисних споруд. Додали захоплення і підхідні штольні.
Поетичне ж прощання від І. М. Гончар залишило цікаву згадку про цей захоплюючий візит на найбільшу в Європі та одну з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій, будівництво якої почалося ще у 1983 році.
Інна Гончар,
фахівець зі зв’язків з громадськістю Дністровської ГАЕС