Є у грецькій міфології у подвигах Геракла міф, у якому розповідається про те, як він самотужки вичистив Авгієві стайні. Саме цей образ не йшов з голови, коли бачила, як сумнозвісний магазин «Меркурій» звільнявся від свого жахливого статку, адже з горами перегниваючих продуктів безпосередньо боролася одна небайдужа людина. Мешканці мікрорайону «Сонячний» з 18 по 23 будинки добре знають про проблему жахливого смороду, який ось уже майже півроку не дозволяв їм нормально жити. Річ у тім, що магазин використовувався як склад, а на момент вибуху у ньому знаходилось близько 20–30 тисяч яєць. Запах тухлятини з’явився одразу після аварії та з настанням морозів дещо зменшився, проте із весняним теплом злощасний склад знову нагадав про себе. Відпочиваючи поруч на майданчику, і батьки, і діти затуляли носи від нестерпного смороду. Вирішити це питання у правовому полі досить важко – власники чекають завершення роботи та висновків комісій, судових рішень, а до того часу зносити споруду не дозволяють. Міська рада на приватну територію не має права втручатися, а усі надіслані власнику листи з вимогою вирішення цього гострого питання так і залишаються лише на папері. Але знайшлася одна людина, яка взяла на себе відповідальність та знайшла законний шлях порятунку новодністровців від екологічної катастрофи. Це – депутат міської ради Роман Шундрій, який уже неодноразово піднімав на сесіях це питання. Він сам є мешканцем двору, у якому знаходиться «Меркурій», тож добре відчував проблему на собі. До того ж жителі прилеглих будинків постійно скаржились йому на сморід та небезпеку, вимагали як від представника влади вирішення ситуації. Регулярно, йдучи з роботи, Роман Васильович розповідав стурбованим людям про перебіг справ щодо магазину. Р. В. Шундрій зініціював повторне звернення від депутатського корпусу у відповідні служби і структури, аби вирішення проблеми нарешті зрушило з мертвої точки. Якщо немає змоги розібрати аварійну будівлю, то хоч винести з нього гниючі продукти – розплідник антисанітарії. Наступного ж дня, після того, як відповідне рішення було прийняте сесією, депутат приступив до дій, адже прагнув, щоб іще до Великодня це питання було вирішено, тож зробив усе можливе, аби 29 квітня у двір поруч із магазином «Меркурій» під’їхали рятувальники, представники правоохоронних органів, сміттєвіз КП «Новодністровський житловик». У присутності заступника міського голови Анатолія Білоткача та завідуючого НКЦ у м. Новодністровськ Романа Рожка, за вимогою власниці аварійної будівлі Любові Балук депутат Роман Шундрій написав розписку про те, що власниця дозволяє винести продукти з магазину та у разі будь-яких ускладнень не несе за це відповідальності. А коли дійшло до діла, з’ясувалося, що ніхто, крім самого депутата Шундрія, не виявляє бажання приступати до справи. Рятувальники, хоч і чергували поряд, але у будівлю теж відмовлялися йти, зауважуючи на тому, що, згідно із посадовими інструкціями, можуть втрутитись тільки, якщо у приміщенні є люди, які у небезпеці. Власники магазину теж наголосили, що у аварійну будвлю не підуть. Тож, не знайшовши підтримки, Роман самотужки почав вигрібати з будинку усе оте смердюче сміття. Уявіть собі десятки тисяч тухлих яєць, які вже півроку, як зіпсувалися. При одному дотику до них вони просто вибухали та розливали навколо їдку синювату рідину. Уявляєте запах?! А ще у закритому приміщенні! Просто жах. Не дивно, що не знаходилося охочих цим займатися. Дійсно, згідно із паперами, все чітко – ні комунальники, ні рятувальники не мають цим займатися, але якщо по-людськи? Тож довелося фактично одній людині ціною неймовірних зусиль протягом двох годин, потерпаючи від їдкого сірководню, розгрібати смердючі завали. Коли з будівлі було винесене усе сміття, двоє комунальників таки погодилися допомогти Роману викинути його у сміттєвий бак. Наразі з колишнього складу винесені усі яйця, проте ще іноді чути запах, адже для завершення справи потрібно провести дезінфекцію, хоча б вапнування. Дехто наполягав на тому, що не треба було все те чіпати, адже там уже перегнило та не тхне. Не перегнило! Із підвищенням температури розігріті яйця ще довго вибухали б та розносили б навколо сморід, тож здійснити цю неприємну операцію усе ж було необхідно. «Тобі що, більше всіх треба?» – саме це чув небайдужий депутат… Проте мешканці двору вдячні йому за діяльну ініціативу. І хоч працюючи в аварійному будинку, вигрібаючи з-під уламків стелі усі оті отруйні відходи, він наражав своє життя на небезпеку, ця робота була немарною – сотні людей зітхнули з полегшенням, а дітки тепер трішки спокійніше можуть бігати майданчиком. Але небезпека аварійної будівлі, хоч і огородженої колючим дротом, досі нависає над жителями.