Головна » Сторінками нашої історії

Сторінками нашої історії

6 квітня 2021 в 14:25 Переглядів: 395

• 45 років із часу вкладання першого кубометру бетону в основні споруди греблі Дністровської ГЕС.

1976 рік у новонародженому селищі Новодністровськ і на будові був насиченим важливими й необхідними для розгортання робіт на спорудженні Дністровської ГЕС виробничими подіями. Адже одночасно з першочерговими роботами зі створення промислової бази, розвитку мережі автодоріг, будівництву житла збільшувались обсяги й темпи робіт на основних спорудах.

2 лютого того далекого року топографи Укргідропроекту вийшли на польові роботи аби закріпити на місцевості створ основних споруд ГЕС та створити реперну мережу в зоні спорудження у Балтійській системі. Початковим репером став місцевий репер, закладений у фундаментній плиті водонапірної башти залізничної станції Романківці.

В січні 1976 року відбулась оперативна нарада з підготовки робіт із видобутку скельних порід, яку проводив Петренко О.М., начальник Будівельного Управління. Куреньов В.І., директор Дирекції, попросив виконавців: «Закладіть побільше вибухівки та загуркотіть так, щоб розбудити цей сплячий край і заявити про початок спорудження ГЕС на Дністрі!».

11 лютого о 16:00 годині на верхніх відмітках правого берегу Дністра відбувся мітинг із нагоди першого вибуху скелі. До цієї події напружено попрацювали колективи автотранспортників та механізаторів, які виймали і вивозили з котловану грунт, щоб забезпечити доступ до скельних порід. Свердловина була пробурена на глибину 5,0 м у зоні проєктного розміщення гідроагрегатів №№ 5 і 6. У свердловину було закладено 3,0 тони вибухівки з розрахунку на виході 4,5 тисяч кубометрів каменю. В газеті «Дністрові зорі» у фоторепортажі під назвою «Новий наступ гідробудівців» передано вагомість і значимість тієї події: «Заступник начальника Гідроспецбуду В.Я. Воробей доповідає начальнику будівництва Дністровської ГЕС О.М. Петренку: – Перший полігон для вибуху скельних порід підготовлено. – Вибух дозволяю! Затамувавши подих, чекають першого мирного вибуху гідробудівці та гості. Ось подано сигнал і молоді підривники Михайло Ткач і Володимир Олександров вмикають пристрій. Тишу морозяного лютневого дня нараз порушив могутній розкотистий вибух. Він сповістив про початок нового етапу підкорення Дністра».

Через декілька хвилин потужні 27-тонні БелАЗи рушили до гори кам’яної породи, створеної потужним вибухом. Вагомий вклад у цю трудову перемогу внесли автотранспортники, самовіддано трудились водії, зокрема Іван Шулекін, Іван Кальницький, Микола Прощалигін, Петро Дриньков, Леонід Бєлік, Василь Свинарьов. В комплексі з ними звитяжно працювали досвідчені екскаваторники Василь Муравйов, Павло Ніколушенко та інші.

22 квітня 1976 року - вкладання першого кубометру бетону в основні споруди гідровузла. Як тоді повідомив Я.М. Гелей, начальник дільниці УМР: «За чотири місяці до цієї події механізаторами було вийнято та переміщено більше 300,0 тисяч кубометрів грунту і скельних порід.

В роботі відзначились передові екскаваторники: В.М. Муравйов, В.Я. Золотар, П.Т. Ніколушенко, М.К. Братушко, Б.І. Хворостовський.

На початку другої декади квітня механізатори достойно передали трудову естафету бетонувальникам». А вже бетонувальниками був підготовлений блок об’ємом 102,0 кубометри першої секції лівобережного устою. В підошву блоку закладена чавунна плита розміром 0,5 х 0,4 м, вагою 16 кг із написом на ній: «Минэнерго СССР, Днестровский комплексный гидроузел, первый бетон в основание сооружения уложен 22 апреля 1976 года».

Як зазначено про цю подію в газеті «Радянська Буковина» журналістом В. Бабухом: «Почесну місію вкладання символічної плити в блок бетонування виконують голова Чернівецького облвиконкому В.П. Ленчинський, начальник будівництва Дністровського комплексного гідровузла О.М. Петренко, бригадир комплексної бригади П.А. Волощук, робітниця Н.В. Калиніченко. …Віднині на будівництві Дністровської ГЕС розпочинається важливий етап – спорудження греблі. Близько мільйона кубометрів бетону й залізобетону повинно лягти в складний комплекс. Та оцей найперший закладений кубометр буде для дністробудівців особливо знаменним».

Після закріплення символічної плити баштовий кран повільно спустив у блок баддю з бетоном, де його приймали представники передової бригади. Виконання цього знаменного завдання здійснювала комплексна бригада П.А. Волощука, переможець соцзмагання за таке почесне право. І це право бригада виборола в напруженій боротьбі серед багатьох колективів будови, щомісячно значно перевиконуючи поточні завдання.

В повітря зринали радісні вигуки, урочисті звуки духового оркестру…

На мітингу з вітанням на адресу будівельників виступили О.Г. Горецький, перший секретар райкому партії, О.М. Петренко, начальник будівництва ДКГВ, Я.М. Гелей, начальник дільниці УМР, В.М. Муравйов, екскаваторник, В.І. Григоряк, водій, Алла Волощук, учениця 9 класу СШ.

В експозиціях нашого музею зберігаються вирізки з газетними публікаціями та унікальні фото світлини перших років початкового періоду зі спорудження ГЕС, зокрема, про події 1976 року: першого вибуху скельних порід, вкладання першого кубометру бетону в основні споруди, а також мітингів за участю будівельників, мешканців селища й поважних гостей. Звертає увагу щасливі емоції на обличчях учасників процесу вкладання першого кубометру бетону, їхня непідробна радість й відчуття вагомості своєї участі в важливій події. Імена кожного з них до цього часу по – особливому згадує знаний бригадир – Петро Арсентійович Волощук, єдиний в нашому місті Лауреат Державної премії СРСР, Почесний громадянин Новодністровська: «В колективі нашої бригади більшість володіла декількома будівельними професіями та навиками: Василь Понєтайкін, Василь Озарчук – мулярі, але в будь-яку хвилину могли працювати монтажниками; Василь Гуйван і Василь Гонца – і мулярі, і зварювальники; Віктор Шайгородський, як кажуть, майстер на всі руки, все вміє робити. В процесі роботи досвідчені робітники, навчаючи інших, самі також вчилися. Наприклад, Василь Понєтайкін, Віктор Шайгородський, Микола Тримурич охопили основи грамотно розбиратися в будь-яких кресленнях, самі робили планування, розбивки».

Наступ у виконанні комплексу складних робіт зі спорудження Дністровської ГЕС відбувся тієї знаменної днини 22 квітня 1976 року. А вже наступного дня в котловані кипіла робота, порушуючи природну тишу багатоголосим гуркотом техніки…

Окремі сторінки літопису історії часів багаторічної давності вдається відтворити завдяки зібраним архівним матеріалам, зокрема рукопису спогадів А.О. Корольова, в минулому заступника директора Дирекції, альбому «История строительства Днестровской ГЭС» із вирізками газетних публікацій та любительських міні фотографій часів 1976-1978 рр., переданих до нашого музею М.М. Шундрієм, місцевим краєзнавцем, численним фото в альбомних експозиціях та фотоархіву П.О. Кордонського, підшивкам газети «За высокие темпы», а також безцінним спогадам учасників тих подій.

Матеріал підготовлено Галиною Разгонюк, директором Новодністровського історичного музею