От і відсвяткували ми Великдень, зараз готуємось до поминальних днів, коли за християнською традицією згадуємо покійних рідних та близьких.
У різних регіонах України поминання покійних відбувається по-різному. Я, наприклад, пам’ятаю на нашому Непоротівському цвинтарі з тесаного каменю столи, де всі, хто відвідав могили своїх родичів, поминали їх вживанням принесеними з собою їжі та вина. Тоді це називалось зніскою або тризною. Тепер кажуть, що то язичницькі традиції, але ж історії ми знаємо, що до хрещення Київської Русі всі наші предки були язичниками. Тоді теж добре пам’ятаю, як священники сварили тих, хто приносив на цвинтар штучні (неживі) квіти.
Християнська релігія вчить нас, що для усопших найважливішим у поминальні дні і не тільки є наша молитва та пожертва і допомога нужденним. Але робити це потрібно щиро і від душі.
На надгробок вже традиційно кладемо частування (поману), які потім віддаємо іншим людям, щоб вони її з’їли і так пом’янули померлого родича. Причому слід роздавати помани чужим людям, дійсно нужденним, а не так, як у нас повелось, – обмінятись ними між собою близькими родичами.
На кладовище не варто нести квіти та вінки із штучних матеріалів, пам’ятайте, що в такі дні на енергетичному рівні відбувається зустріч живих і мертвих, тому могили потрібно прикрашати живими квітами, краще — заздалегідь там висадженими.
Залишаючи в такі дні міське кладовище, новодністровці залишають після відвідин гори пластикових квітів та корзинок, що ускладнює його експлуатацію і догляд, а після проведеної реформи житлово-комунального господарства міста — ще й вартість їхнього вивозу й утилізації. Крім того, це небезпечно впливає на довкілля та служить причиною онкологічних захворювань при спалюванні (і таке трапляється). Пластикові вінки і квіти нейаможливо переробляти, тому їх не можна збирати разом із пластиковою тарою, адже вони виготовляються із різного виду немаркованого пластику, що унеможливлює сортування для переробки.
Тому звертаюсь до всіх мешканців нашого містечка з розумінням віднестись до мого прохання та поради. Замість пластикових квітів на могили своїх померлих родичів в ці поминальні дні принесіть живі квіти, адже штучні не несуть жодної богословської символіки, це традиція, яка поширилась і прижилась в нас ще з радянських часів. Нам і в голову ніколи не прийде дарувати штучні квіти живим, чому ж тоді ми їх так не любимо, коли вони померли? Штучні квіти на могилах померлих рідних – неначе наша любов до них за життя теж була штучною. Невже щось змінилось в нашому ставленні до них після їхньої смерті?
Мертві квіти, щоправда, довгий час не втрачають своєї яскравості й вигляду, але це не спонукає нас частіше довідуватись до могил померлих, щоб замінити зів’ялі квіти на свіжі, або поправити і полити ті, що ростуть на могилі. І чим частіше ми будемо відвідувати кладовище, тим частіше ми мимоволі згадуватимемо своїх померлих рідних в молитвах, що найбільш потрібне тим, хто вже переступив поріг Вічності.

Анатолій Білоткач
Начальник КП «Новодністровський житловик»