Складна ситуація, що склалася у країні, збільшила потребу у військово-патріотичному вихованні. Для підсилення роботи у цьому напрямку у Новодністровських загальноосвітніх навчальних закладах введено посаду військового керівника, який займатиметься початковою військовою підготовкою школярів старших класів. Одним із пріоритетів також є створення кабінету військової підготовки та відновлення в ЗНЗ міста стаціонарних тирів та смуги перешкод.
На початку навчального року ми запросили на розмову Юрія Семеновича Ткача – учасника АТО, якого нещодавно призначили на посаду вчителя основ захисту Вітчизни і національно-патріотичного виховання. Молодий учитель поділився з нами планами, які збирається втілити у життя у своїй новій іпостасі.
– Юрію Семеновичу, розкажіть, будь ласка, про себе.
– Маю досвід військової справи, оскільки був на контрактній службі у внутрішніх військах, спецпідрозділах, проходив навчання у школі для спец-призначенців, отримав звання старшого лейтенанта. Загалом стаж на цій службі у мене складає близько 10 років.
Брав участь у бойових діях на Сході України. Щодо педагогічного досвіду – на цій ниві трошки незвично, але мені допомагають порадами директор і колеги.
– Розкажіть, які обов’язки на Вас покладено та у зв’язку із чим була утворена така посада? Як саме збираєтесь реалізовувати покладені на Вас функції?
– Зараз перебуваю на посаді вчителя основ захисту вітчизни та національно-патріотичного виховання. Моє основне місце роботи – у ЗНЗ ІІ–ІІІ ст., а за сумісництвом – у гімназії. Аудиторія у мене – 10–11 класи, основне завдання – проводити допризовну підготовку юнаків. Також на базі вказаних шкіл вестиму гурткову роботу: це стрілецький гурток, де буду навчати учнів влучної стрільби з пневматичної зброї – гвинтівки та пістолета. Сюди входить підготовка до стрільби, дихання під час виконання пострілу, нормативи виконання стрільб, види мішеней, положення стрільби тощо.
Окрім того, будуть проводитись польові збори, де відбуватимуться навчання поводженню зі стрілецькою зброєю. Як учасник бойових дій неодноразово стикався із ситуацією, коли, здавалося б, досвідчені дорослі люди насправді не розуміли, що таке зброя і яку вона може нести небезпеку при необережному поводженні із нею, що, на жаль, ставало причиною трагічних ситуацій, часто із летальним фіналом. Тому я хочу, щоб наші хлопці знали зброю, не боялись її та вміли правильно застосовувати. Як кажуть, щоб були справжніми чоловіками.
Із негативних моментів у моїй роботі хочу відмітити брак методичних матеріалів із основ захисту вітчизни. А ті підручники з цієї дисципліни, які є в наявності, зазнали радянського впливу і дуже багато в них присвячено співробітництву із Росією, із якою ми перебуваємо у стані неоголошеної війни.
– Наскільки мені відомо, планується відновлення смуги перешкод та тиру?
– Так, ми з Тарасом Андрійовичем Серевком, директором ЗНЗ ІІ–ІІІ ст., розпочали спільну роботу: вже розчищено майданчик, є окоп, з якого можна кидати гранати, руколови (це такі металеві перила), вони мною особисто зварені і підготовлені до фарбування, далі будуть виготовлятися дерев’яні щити, бетонна стіна з отворами.
Зараз, на жаль, дуже важко з фінансуванням і тому роботи тільки розпочаті. Не хочу загадувати наперед, але сподіваюсь, що ми встигнемо завершити все заплановане до холодів. Смуга перешкод буде на стадіоні ЗНЗ ІІ–ІІІ ст. поблизу футбольного поля біля межі з колишнім садочком «Сонечко».
– А де буде тир?
– У ЗНЗ ІІ–ІІІ ст. є тир, але він у підвальному приміщенні і давно не використовувався, тому вимагає відновлення та певної підготовки. Також є тир у приміщенні гімназії, наразі вирішуються питання законності його використання, дотримання норм техніки безпеки тощо. Взагалі хочу, щоб у кожній школі був облаштований тир. У гімназії вже є кілька гвинтівок, наразі працюємо над закупівлею інвентарю.
– Ви будете працювати виключно з хлопцями чи дівчата теж можуть приходити?
– На перших заняттях, які я проводив, були лише хлопці, але я хочу також викладати дівчатам, якщо не повну, то хоча б теорію з будови і використання зброї. Вважаю, що зброя дівчатам дуже пасує. Дехто каже, що жінка і зброя – поняття несумісні, але, на мою думку, то є нісенітниця, оскільки я був свідком непоодиноких випадків, коли дівчата стріляють набагато влучніше за хлопців.
– Це стосується гурткової роботи?
– Так, оскільки за навчальною програмою учні поділені: хлопці будуть отримувати військову підготовку, а дівчата – навчатись медичній допомозі. Але, за бажанням учня та якщо буде відповідна заява від батьків, можна уникнути такого гендерного поділу і обрати, наприклад, дівчині військову підготовку.
– На завершення нашої розмови – який меседж Ви хочете донести до наших читачів?
– Хочу звернутися до батьків, щоб вони долучалися до підготовки до таких заходів, як, наприклад, загальноміська патріотична гра «Джура», яку ми плануємо провести 6 грудня, у День Збройних сил України. А також звернути увагу на патріотичне виховання дітей, розповідати підростаючому поколінню про сучасний світовий устрій, бо стикнувся з тим, що діти не знають, що таке НАТО, європейська співпраця тощо. Дуже важливо, щоб діти знали, наприклад, коли і з чого у нас почалася війна – бо я вважаю, що у нас не АТО, а війна, що триває вже два роки, і що Російська федерація є країною-агресором. Потрібно це дітям пояснювати та допомагати їм зрозуміти, що насправді відбувається у нашій країні та світі.
Записав Ігор ЛАЛАК