У грудні 2016 року колектив філії «Дністровська ГЕС» відзначив 35-ту річницю пуску перших 2-ох гідроагрегатів. На той час для майже 2-тисячного колективу Дирекції розпочалася ера організації експлуатації і продовження будівництва, монтажу та наладки ще 4-ох гідроагрегатів.
Список (неповний) працівників, які працювали на підприємстві у 1981 році, та займані ними посади:
В’ячеслав Іванович Куреньов – директор дирекції з будівництва Дністровського комплексного гідровузла;
Антонід Олександрович Корольов – заступник директора дирекції з будівництва  Дністровського комплексного гідровузла;
Олександр Олександрович Мальчевський – головний інженер дирекції;
Григорій Пилипович Крисько – начальник електротехнічної лабораторії (ЕТЛ);
Роальд Оскарович Годас – заступник головного інженера;
Борис Захарович Тацько – ст. інженер ВТВ з підготовки зони затоплення і землевпорядкування;
Яків Іванович Берекеля – ст. інженер відділу капітального будівництва (ВКБ);
Микола Олександрович Висоцький – ст. інженер ВКБ;
Василь Андрійович Гринь – електромонтер ВРП електроцеху;
Ірина Володимирівна Жаворонкова – інженер ЕТЛ;
Михайло Дмитрович Марецький – електромонтер електроцеху;
Олена Леонідівна Шарпінська – інженер-економіст виробничо-технічного відділу (ВТВ);
Микола Петрович Ашметков – інженер зв’язку;
Володимир Павлович Забудько – електромонтер електроцеху;
Олександр Михайлович Єпанєшніков – начальник машинного цеху;
Євген Заянович Ісмайлов – ст. майстер електроцеху;
Володимир Михайлович Москалюк – майстер електроцеху;
Яків Іванович Бурлака – начальник зміни електроцеху;
Олександр Єгорович Данилевський – начальник зміни ГЕС електроцеху;
Антоніна Олексіївна Лубинець – лаборант  електроцеху;
Микола Васильович Лубинець – електрослюсар електроцеху;
Микола Степанович Литвинюк – черговий електромонтер;
Анатолій Федорович Михайлик – начальник зміни ГЕС;
Григорій Юхимович Стоян – начальник зміни;
Іван Павлович Шахов – слюсар машинного цеху;
Михайло Михайлович Войчук – інженер ЕТЛ;
Станіслав Іванович Гребенюк – ст. інженер зв’язку;
Вілін Анатолійович Лобзов – майстер ЕТЛ;
Віталій Анатолійович Матвієнко – електромонтер ЕТЛ;
Володимир Федорович Мартинчик – ст. інженер ЕТЛ;
Людмила Олексіївна Дубровіна – технік електроцеху;
Валерій Дмитрович Іванішин – капітан-механік гідроцеху;
Людмила Дмитрівна Фурман – ст. інженер гідроцеху;
Володимир Степанович Яцемірський – капітан-механік гідроцеху;
Федір Михайлович Біда– слюсар-інструментальник автотранспортної колони;
Лілія Яківна Гольке – диспетчер АТК;
Леонід Сергійович Зайцев – водій 1 кл.;
Микола Васильович Івасюк – машиніст автокрану;
Іван Миколайович Руснак – водій 3кл.;
Андрій Макарович Шелест – начальник АТК;
Галина Федорівна Нагорянська – інженер ВКБ.
У цей же час на підприємство покладалися і функції житлово-комунального господарства і тепловодопостачання молодого міста.
За 35 років експлуатації шістьма гідроагрегатами ДсГЕС-1 вироблено 29,62 млрд кВт/год. електроенергії, яку передано в енергомережу України.
Крім виробництва екологічно-чистої пікової електроенергії (третьої за завданнями необхідності будівництва Дністровського комплексного гідровузла), гребля Дністровської ГЕС дозволила створити Дністровське водосховище об’ємом 3 кубокілометри води, забезпечуючи захист нижче розташованих міст, сіл та підприємств України і Молдови від весняних повеней і, особливо, осінніх дощових, а також безперервно забезпечуючи водою в маловодні роки (що спостерігається протягом останніх 2–3 років).
Доцільність будівництва Дністровської ГЕС уже багато разів була доведена – і не тільки виробництвом електроенергії.
Скид 400 тис. м3 високомінералізованих вод у р. Дністер і заходи з регулювання (розбавлення) води, що контрольовано перепускалася через гідроспоруди ДсГЕС у допустимих межах, дозволила зберегти природу і живність у пониззі Дністра.
У кінці минулого століття станція була включена до 1-го етапу реконструкції, який успішно впроваджувався персоналом підприємства. Так, наприклад, уперше в колишньому Союзі було впроваджено імпортні елегазові вимикачі в мережі генераторної напруги. Усе це можливо було тільки дякуючи висококваліфікованим працівникам та їхньому ставленню до роботи.
А повінь 2008 року підтвердила і високу надійність гідротехнічних споруд. 28.07.2008 р. – приток води до греблі –  4700 м3/с, були дні, коли рівень води у ВБ водосховища піднімався за добу на 55 см.
Завдяки професіональним діям персоналу ДсГЕС під керівництвом генерального директора ПАТ «Укргідроенерго», Героя України, почесного жителя Новодністровська Семена Ізрайлевича Поташника, станція успішно пройшла це випробування. Гендиректор весь час перебував у Новодністровську і керував штабом у безпечному пропуску повені. За успішне проведення цієї повені багато членів колективу було нагороджено.
А взагалі-то підготовка кадрів на підприємстві – це, мабуть, основне завдання: більше 15 спеціалістів було передано і на Дністровську ГАЕС, перед пуском їхнього першого гідроагрегату.
У нас вже працюють і декілька династій (батьки та діти).
Кількість персоналу, який працював у підрозділах Дирекції з будівництва ДКГУ ДКК ГЕС і ГАЕС, «Дністрогідроенерго», філії «Дністровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго» (за 35 років) – 3127 осіб. Сьогодні у 20 підрозділах філії працюють 352 осіб, зокрема – 211 фахівців – із вищою освітою, тобто майже 60 % від усіх працюючих.
Із тих, хто працював у 1981 році, залишилося 13 спеціалістів:
Iрина Володимирiвна Жаворонкова – інженер 1 кат ВТВ;
Михайло Дмитрович Марецький – начальник ВТВ;
Олена Леонiдiвна Шарпiнська – начальник відділу;
Володимир Михайлович Москалюк – головний інженер;
Анатолiй Федорович Михайлик – начальник оперативної служби;
Микола Степанович Литвинюк – начальник зміни ГЕС;
Людмила Олексiївна Дубровiна– майстер 2 гр. ГЦ;
Микола Васильович Лубинець – електрослюсар ЕМЦ;
Вiктор Павлович Савчук – інженер 2 категорії  СДТУ;
Михайло Михайлович Войчук – інженер СРЗАВЗ;
Вiлен Анатолiйович Лобзов – інженер 1 категорії СРЗАВЗ;
Володимир Федорович Мартинчик – начальник служби СРЗАВЗ;
Микола Васильович Iвасюк – водій.
За 35 років на підприємстві створився колектив відданих справі висококласних спеціалістів, який неодноразово відмічався Міністерством, владою зокрема і місцевою, Урядом.
Ордени: О. О. Мальчевський – «Дружби народів», 1984 р., І. П. Шахов – «Знак пошани», 1984 р.
Медалі: І. Й. Богуцький – «За трудову доблесть», 1984 р., О. О. Мальчевський – «10 років Незалежності України»; С. Т. Шарнило – «За трудову відзнаку», 1984 р.; В. І Попадюк «За працю і звитягу» – 2011 р.
Знак «Заслужений енергетик України»: Д. В. Бойчук – 1987 р., О. О. Мальчевський – 2000 р.; В. М. Шевчук – 2010 р.; Ю. Д. Горюк – 2015 р.
Знак «Почесний енергетик України»: В. Ф. Мартинчик – 2005 р.; А. Ф. Михайлик – 2012 р.; В. М. Москалюк – 2001 р.; В. М. Шевчук – 2006 р.; Л. Д. Фурман – 2008 р.
Знаком «Відмінник енергетики України» було відзначено 15 працівників підприємства; грамотами Міністерства – 28; знаком «Почесний працівник ПАТ «Укргідроенерго» – 29; Почесною грамотою Верховної ради – 2; Почесною грамотою Кабінету Міністрів – 1; Лауреатом Державної премії – 1 та 4 працівники Дністровської ГЕС є Почесними жителями нашого міста.
Підготував Володимир Шевчук, заступник директора філії «Дністровська ГЕС»

<pre>

До 35-річчя з часу пуску перших агрегатів Дністровської ГЕС: хроніка 1981-го року

Січень
• В. П. Сусліков, начальник УОС: «Якби було прийнято прикрашати новорічну ялинку нагородами і медалями тих, хто найбільше зусиль доклав до трудових перемог колективу УОС, я б першими назвав бригади Віктора Шульги, Павла Боднарчука, Петра Булгакова. З початком нового, 1981 року, колектив зобов’язався вкласти в основні споруди Дністровської ГЕС 210 тисяч куб. м бетону, чим внести вагомий доробок у пуск перших агрегатів».
• Бригада монтажників СГЕМ, яку очолює Валерій Козлов, вважається самою потужною і кваліфікованою. Невипадково саме їй доручені дуже важливі роботи – бички водоводів верхнього б’єфу. Із початком року бригадою взято вдалий старт з орієнтиром на пуск перших агрегатів у грудні 1981 року. Передовики змагання цієї бригади – Борис Пробитюк, Віктор Рогованов, Микола Малков, Володимир Вуглицький – закликають усіх гідробудівців налаштуватися на пуск і працювати з повною віддачею сил та професійної майстерності.
• Віктор Шульга, бригадир теслярів – бетонувальників УОС: «Бригаді довірили дуже важливу ділянку – бетонувальні роботи в зоні гідроагрегату № 1, який буде пусковим у кінці цього року. Дуже висока відповідальність, особливо у спіральній камері, де точність має бути майже ювелірною! У колективі бригади, разом із професійною майстерністю, важливо підтримувати атмосферу взаєморозуміння і дружби. У цьому моїми однодумцями і надійними помічниками завжди є ланкові Дмитро Химич, Валерій Раєвський».
• Є. Л. Будніков, заступник головного інженера УОС: «На жаль, пусковий рік розпочався не за пусковим ритмом. Протягом останніх місяців на будову практично не надходить необхідний металопрокат. УПТК не пройнялось важливістю завдань, що стоять перед колективом УБ ДКГВ щодо пуску перших агрегатів Дністровської ГЕС у поточному році».
• А .О. Корольов, заступник директора Дирекції з будівництва ДКГВ: «У зв’язку із завданням пуску перших агрегатів ГЕС необхідно посилити організаційну роботу щодо завершення переселення господарств і населення із зони затоплення. Водосховище має бути своєчасно підготовленим до затоплення».
• У січні 1981 року відбулось перше засідання штабу Міненерго СРСР з питань забезпечення пуску перших агрегатів на Дністровській ГЕС у грудні 1981 року. Засідання цього штабу плануються щомісячними, за участю фахівців та високопосадовців. На будові створено також пусковий штаб під керівництвом начальника будови В. М. Плотнікова та оперативну групу зі здійснення постійного контролю за будівельно-монтажними роботами на спорудженні ГЕС. Засідання цього штабу здійснюватимуться щоранку.
• Із соцзобов’язань колективу УБ ДКГВ на 1981 рік: «Виконати основні об’єми на спорудженні Дністровської ГЕС, що забезпечать пуск перших агрегатів у грудні 1981 року. При цьому забезпечити укладення 450 тисяч куб. м бетону у споруду ГЕС до 1 вересня та переключити у вересні скид води р. Дністер через споруду ГЕС».
• П. В. Авраменко, диспетчер УОС: «У січні розпочалось проведення суботників з підготовки під бетонування скельної основи водобійної плити відвідного каналу ГЕС за участю колективів підрозділів будови та працівників закладів селища. Відрадно, що допомогти гідробудівцям відгукнулися також і сільські трудівники, яких 22 січня прибуло більше 120 осіб. Попереду – така допомога з ручної доробки скельної основи потрібна буде на об’єктах опор (устоїв) споруди лівого і правого берегів».
• Михайло Глуговський, начальник штабу комсомольської будови республіки: «При в’їзді до котловану основних споруд розміщений величезний яскравий щит із основними етапами пуску перших агрегатів ГЕС у 1981 році. Поруч – цифри календаря «До пуску залишилось… днів». На оглядовому майданчику створено екран гласності соцзмагання. До складу оперативної інформаційної групи ввійшли також і молоді працівники».
Лютий
• В. К. Погонський, головний інженер УОС:  «Лютий – місяць інтенсивного нарощування темпів укладення бетону згідно з пусковим графіком. Але несвоєчасне постачання металу не дозволяє субпідрядним організаціям СГЕМ, ГМ вчасно виготовляти необхідний обсяг армокаркасів. Поряд із цим бригади УОС проявляють високу активність. Зокрема бетонярі бригади А. А. Василькова на монтажній площадці, виконуючи ручну доробку скелі кільцевої дільниці відвідного каналу водобійної плити».
• Володимир Рехло, водій АТП, виконав рекордний виробіток, здійснивши за зміну 37 рейсів із перевезення гірської маси на відстань 1,5 км. Це – майже 200 % планового завдання!
• Важливе завдання лютого – монтаж і бетонування спіральної камери. Його виконання покладено на колективи УОС та СГЕМ. Відповідально приступили до складної роботи з монтажу агрегату високопрофесійні монтажники СГЕМ бригади М. Д. Астапенка. А теслярі-бетонувальники УОС бригади В. О. Шульги цілодобово бетонують конструкції на першому агрегаті.
• А. Д. Калінін, начальник дільниці СГЕМ: «Ударно працювали на полігоні СГЕМ бригади П. М. Поліщука і А. О. Шабельського, переробивши 500 тонн металу».  
• М. М. Кудін, начальник дільниці «Гідромонтаж»: «Відмінну роботу з укрупнення пазових закладних, складного монтажу армокаркасів під бетонування демонструють на полігоні дільниці монтажники бригад В. В. Миронова та І. О. Мельникова».
• Л. Г. Савіковський, начальник монтажного відділу УБ ДКГВ: «На спорудженні ГЕС виконано важливий етап робіт – змонтовані закладні частини турбіни; виставлено на проектне місце конус відсмоктуючої труби першого агрегату; змонтовані перші марки стінки спіральної камери. З метою надання фронту робіт під монтаж статора необхідно терміново організувати цілодобову роботу з укрупненого складання конусу спіральної камери».
• Комплексна бригада СУПГС, бригадир В. А. Бойчук, у стислі терміни завершила будівництво споруди (ОППУ) загально-підстанційного пункту управління відкритого розподільчого устаткування – ОРУ 330-110. Значний особистий внесок до цього доклали Григорій Яблочников, Віталій Парасюк.
• С. С. Гандзюк, головний інженер УБ ДКГВ: «Відрадно, що за 2 місяці ми виконали основне рішення штабу Міненерго з укладання 20 тисяч куб. м бетону в основні споруди. Це стало можливим, завдяки самовідданій праці і відповідальності багатьох людей. Зокрема, бригад П. Р. Булгакова, П. О. Боднарчука (УОС), якими у рекордні терміни укладено 1 500 куб. м бетону у шандоросховище та завершено бетонування днища гідроагрегату № 4. Але в березні потрібно буде удвічі збільшити продуктивність праці на всьому фронту робіт!».
Березень
• А. Д. Калінін, начальник дільниці СГЕМ: «Протягом І кв. монтажники самовіддано працювали над якісним виконанням важливих завдань з підготовки до пуску. Бригадою П. М. Поліщука змонтовано кран БК–1000, на полігоні зібрано і перевірено конус спіральної камери. А вже доставлену в котлован спіральну камеру монтували за місцем першого агрегату фахівці бригади М. Д. Астапенка. Бригада М. Ф. Єрьоменка приступила до складання мостового крану, яким буде безпосередньо здійснюватись монтаж ГА № 1. Згідно з графіком, ведуться також роботи на другому агрегаті».
• Штаб Міненерго зобов’язав Дирекцію і «Укргідропроект» усунути відставання з надання будівельникам уточненої проектно-кошторисної документації. Перед керівництвом СГЕМ поставлена вимога щодо збільшення колективу до 50 осіб, з яких 25 – досвідчених зварювальників.
• В. М. Плотніков, начальник УБ ДКГВ, у телеграмі на адресу колективу Дніпродзержинського металургійного заводу висловив щиру вдячність за дострокову відправку металопрокату на Дністровську ГЕС, що сприятиме виконанню  колективом гідробудівельників складних завдань з пуску перших агрегатів.
• Рекордної продуктивності праці досяг колектив дільниці № 2 УОС (начальник М. В.Новіков), уклавши за добу 887 куб. м бетону в лівобережний устій.
Квітень
• Колектив дільниці СГЕМ активно включився у соцзмагання, розгорнуте на будові за право пуску перших агрегатів Дністровської ГЕС. Серед передовиків змагання – слюсарі-монтажники, арматурники та електрозварювальники бригад А. О. Шабельського, М. П. Храпка, П. М. Поліщука, які працюють на полігоні бази.
• Бетонувальники бригади П. Р. Булгакова напружено працювали кожну декаду квітня, уклавши понад 700 куб. м бетону в бички верхнього б’єфу та кріплення відвідного каналу. Особливо відрізнились ланки Костянтина Безбородова, Віктора Кілару, Валерія Гончарюка, Панкрата Бойка. При гарній якості робіт ними щодня майже удвічі перевиконувалось завдання на зміну. Це забезпечило місячне перевиконання об’ємів будівельно-монтажних робіт на 180 %.
• Указом Президії ВР СРСР від 31.03.81 р. за трудові досягнення серед кращих працівників Міненерго державними нагородами відзначено і гідробудівельників УБ ДКГВ,  зокрема: бригадир скреперистів УМР П. О. Ковтюх – орден Трудового Червоного Прапора; бригадир комплексної бригади УПГС В. А. Бойчук – орден Дружби народів; бригадир бетонярів УОС В. О. Шульга – орден Трудової Слави.
• Протягом березня колективом  БРЗ видано на будівельні майданчики максимальний обсяг бетону – 21,5 тисяч куб. м. Питома вага цього успіху належить зміні переможців соцзмагання Євгенії  Гуцол.
Травень
• На будові вже півтора року триває соціалістичне змагання за почесне право укладення 450-тисячного куб. м бетону в основні споруди ГЕС. Саме такий обсяг бетону потрібен для першого етапу будівництва, виконання затоплення котловану, здійснення пропуску води Дністра через недобудований гідровузол та початку насипання і зведення лівобережної греблі.
• Лідерами цього соцзмагання на цей час визнані: зміна БРЗ Євгенії Гуцол (шість разів була переможцем!); бригади УОС Михайла Полковникова та Олександра Василькова (по чотири перемоги). Кращі працівники в цих бригадах: Олександр Плєханов, Василь Семченко, Володимир Луценко, Ігор Соколецький, Петро Притуляк, а також Микола Нестерчук, Микола Бочкарьов, Михайло Максимюк, Василь Сучков.
• На Дошку пошани УБ ДКГВ на честь 1 Травня занесені фотопортрети передовиків виробництва будови та кращих працівників закладів і установ селища, серед яких – безпосередньо причетні до спорудження ГЕС: водій АТП Володимир Вершинін; інженер відділу праці і зарплати УОС Тамара Голуб; газоелектрозварювальник УОС Іван Гузоватий; електромонтажник дільниці ЕМГ Анатолій Зубець; столяр Дирекції з будівництва ДКГВ Микола Попов; бурильник дільниці ГСБ Микола Химич, бригадир слюсарів-монтажників дільниці СГЕМ Микола  Храпко; начальник виробничого відділу УБ ДКГВ Борис Шиманський.
• Бригада УОС Костянтина Безбородова визнана кращою будівельною бригадою області за підсумками соцзмагання в І-ому кварталі 1981 року. Бригаді вручено перехідний вимпел області.
Червень
• У першій декаді червня бригадою СГЕМ М. Д. Астапенка завершено монтаж секторів шахти турбіни. Серед самовідданих монтажників бригади виділяється молодий слюсар-монтажник Володимир Опольський.
• М. П. Астанін, головний інженер УПТК: «Із приходом на полігон залізобетонних виробів П. А. Волощука очолювана ним бригада більше ніж утричі збільшила місячний обсяг ЗБВ: уже в травні його надійшло на будівельні майданчики 670 куб. м. Різкому підвищенню продуктивності праці у бригаді сприяли значне покращення трудової дисципліни та організації праці. У червні бригада планує випустити не менше 800 куб. м ЗБВ. Гарантія цього – висока відповідальність кожного за свою роботу та запровадження прогресивних методів праці».
• Я. О. Гельфрих., відповідальний черговий оперативного пускового штабу повідомив на вранішньому засіданні штабу: «У ніч на 8 червня в основні споруди укладено 400 тисячний куб. м бетону! Вагомий внесок у рекордну роботу внесли бетонувальники бригад Віктора Шульги і Володимира Єремєєва». Але, як відмічено на засіданні штабу, темпи робіт субпідрядних організацій  ГМ і СГЕМ потрібно збільшити удвічі. Особливо – на монтажних роботах у нижньому б’єфі.
• А. Д Калінін., начальник дільниці СГЕМ: «За останній час колектив СГЕМ значно збільшився – до 230 осіб, очікується прибуття ще 20 кваліфікованих монтажників. В останні місяці виконано солідний обсяг робіт, зокрема: на проектне місце поставлений конус відсмоктувальної труби; розпочато установку спіральної камери; виконано облицювання статора і його дострокова установка; у кратер агрегату опущена камера робочого колеса. Нині потрібно почати монтаж 120-тонного робочого колеса на монтажному майданчику, а для цього потрібен вихід мостового крану на агрегатну частину».
• Микола Свич, виконроб полігону дільниці ГМ:  «Кількість колективу зросла до 120 монтажників. Із початку червня вже перероблено більше 300 тонн різного металу. Ці роботи виконують бригади Геннадія Короткевича, В’ячеслава Соколова, Івана Котельникова».
• Тамара Голуб, інженер відділу праці і зарплати УОС: «У першій декаді червня темпи укладання бетону в основні споруди значно зросли. Вагомий внесок зробила бригада П. О. Боднарчука, яка працює на головному напрямку – на верхньому б’єфі. За 10 днів цей колектив уклав 1300 куб. м бетону, досяг 170 % виробітку на одного працівника».
• Портрет бригадира теслярів-бетонувальників УОС М. М Полковникова розміщено на районній Дошці Пошани за самовіддану працю та щомісячні трудові досягнення його колективу.
Липень
• Колективами експлуатаційників, будівельників, монтажників ДКГВ та об’єднанням «Харківський турбінний завод» укладений договір за принципом «Робочої естафети», яким визначено конкретний графік постачання турбінного обладнання на спорудження Дністровської ГЕС.
• Підбито підсумки соцзмагання колективів підрозділів будови за ІІ-ий квартал щодо права укладення 450-тисячного куб. м бетону. Переможцями визнані бригади В. Ф. Лєня (УПГС), П. М. Поліщука (СГЕМ), екіпажі БелАЗу–450 В. Я. Золотаря, екскаваторників УМР М. І. Панкевича.
• Плідно працюють нині бригади бетонувальників УОС, уклавши за місяць більше 14,0 тисяч куб. м бетону в основні споруди. Ударні рекорди досягають 1 тисячі куб. м за одну зміну. Бригада Панкратія Бойка достроково здала блок кріплення відвідного каналу. Бригада Валерія Козлова (СГЕМ) вчасно здала блоки ГА № 4 верхнього б’єфу.
• Вагомий внесок до виконання робіт з бетонування внесли також колективи УПГС, УМР. Бригада Володимира Мельника (УМР) достроково завершила кріплення нижньої частини правобережного укосу і приступила до кріплення підпірної стінки. Найвищої продуктивності праці досягають бетонувальники цієї бригади Микола Зєров, Володимир Лисий та сам бригадир Володимир Мельник.  
• У бригаді Івана Філіпчука дільниці «Гідросантехмонтаж» ланкою Петра Бузурного в останню декаду липня укладено 500 метрів труб до напірного колектору будівлі ГЕС.
Серпень
• На засіданні штабу Міненерго відмічалось, що за 7 місяців у основні споруди ГЕС укладено 116 тисяч куб. м бетону, що на 20 тисяч менше від завдання. Наявні резерви і можливості не повністю використовуються. Зокрема, у денну зміну на спорудах трудиться 500 робітників, а в нічну – не більше 120. У субпідрядних організаціях – недостатня кількість професійних фахівців. Терміново необхідно запроваджувати 3-змінний графік роботи. Серпень – вирішальний місяць у забезпеченні своєчасного пуску перших агрегатів Дністровської ГЕС. Це потребує високої відповідальності від кожного керівника.
• День будівельника бригада УПГС Віктора Лєня відзначила високими трудовими досягненнями: дотримуючись своїх зобов’язань, вони завершили цегляну кладку на монтажному майданчику на позначці 75,70 м. Гарно попрацювали члени бригади Петрочко і Семенюк з ланки Олексія Пахомова.
• Протягом серпня механізатори УМР виконали великий обсяг земельно-скельних робіт із відсипання лівобережної греблі до пускової позначки. Серед кращих машиністів бульдозерів – Микола Саноцький, Дмитро Григоряк, Дмитро Шпихернюк, Володимир Гордєєв, Степан Товкач, Віктор Перевозник.
• За підсумками соцзмагання щодо права укладання 450-тисячного куб. м бетону у серпні переможцями визнані бригади В. Ф. Лєня (УПГС), А. П. Зубця (ГЕМ), екіпажі автомобілістів АТП А. М. Мошака, екскаваторників УМР І. П. Мельника, зміна БРЗ Є. В. Гуцол.  
• За підсумками  5-го етапу соцзмагання за право пуску перших агрегатів визнані переможцями: бригади П. Р. Козака (УПГС), В. А. Шульги (УОС), М. М. Карася (ГЕМ), А. С. Сиротина (СГЕМ), П. А. Волощука (УПТК), Г. В Фурмана (ОГМ), В. І. Філіпова (УЕіЗ); екіпажі І. С. Волощука (АТП) та
В. П. Горюка (УМР).  
• Ще один генератор достроково виготовили для спорудження Дністровської ГЕС трудівники Харківського заводу «Електромонтаж», співпрацюючи в рамках договору про соцзмагання за принципом «Робочої естафети».
• Гідробудівельники нарощують темпи будівництва усім фронтом – від лівобережного устою до правобережної греблі. Це й зрозуміло, адже незабаром – затоплення котловану (згідно з планом – 10 жовтня). До цього моменту колективу СГЕМ потрібно буде виконати складні і напружені програмні завдання.
Вересень
• Бригади СГЕМ П. М. Поліщука і
В. В. Козлова виступили з ініціативою про соцзмагання на всій будові під девізом: «Перекриттю Дністра – 40 ударних днів!». Кожен член цих бригад зобов’язався цими днями виконувати змінні завдання не менше 120 % з відмінною якістю монтажних робіт.
• Є. Л. Будніков, заступник головного інженера УОС: «До пуску залишилось 90 днів. Етап за етапом наближає нас до головної мети, якій підпорядковані тепер усі зусилля колективів будови ДКГВ. Уже готово робоче колесо, відмінно справились із цим складним завданням монтажники СГЕМ бригади М. Д. Астапенка. Нині вони готуються до виведення на кратер першого агрегату потужного мостового крану, щоб поставити робоче колесо на проектне місце. Дві основні задачі, що передбачається виконати: перша – спорудження конструктивів напірного фронту будівлі ГЕС до строку затоплення котловану; друга – комплекс робіт на агрегаті № 4 для виконання загородження між агрегатами № 4 і № 5».
• Із кожним днем посилюються темпи відсипання верхнього банкету лівобережного устою споруд ГЕС. Усе більше і більше одиниць техніки та механізмів виділяється на цей важливий об’єкт пускового комплексу. Незмінними лідерами трудового змагання стали машиністи скреперів бригади П. О. Ковтюха.
• 14 вересня встановлено робоче колесо першої турбіни. Це – ще одна важлива подія і свято праці на будові Дністровської ГЕС. «Даєш перший агрегат!» – такі слова на корпусі робочого колеса виписані монтажниками СГЕМ бригади Михайла Астапенка. Рушив до кратеру ГА № 1 мостовий кран, став на своє місце такелажник Борис Пробитюк, зосереджено чекає команди «Майна!» кранівниця Шура Захаревич, яка зі снайперською точністю з першого разу посадила робоче колесо на проектне місце. Унизу, в агрегаті, робоче колесо прийняли Олексій Гончаров і його товариші по бригаді.
• У соцзмаганні за право укладення 450-тисячного куб. м бетону за серпень визнані переможцями бригади П. О. Боднарчука (УОС), О. Д. Плєханова (УПГС),
А. С. Петряшина (СГЕМ), В. С. Урусова (ГСБ); екіпажі В. І. Гончара, В. М. Мельника (АТП), М. І. Панкевича, В. А. Притуляка (УМР).
• М. М. Кудін, начальник дільниці ГМ: «Виконроб дільниці Ю. А. Пілявцев – кращий фахівець з монтажу і демонтажу монтажних кранів, за що удостоєний медалі учасника ВДНГ. Свою високу професійну кваліфікацію Юрій Андрійович підтвердив і нині, коли втричі раніше нормативного часу забезпечив перемонтаж крану КБГС № 5. Цьому сприяла самовіддана праця досвідчених монтажників В. Г. Гришаткина, В. М. Тихомирова, П. Г. Прохоренка. Усі ланки працювали по 12 годин. А бригада електриків ГЕМ Юрія Сушкова  лише за одну зміну демонтувала всю електричну частину крана».
• Бригадою монтажників СГЕМ
М. Д. Астапенка  зразу після опускання робочого колеса здійснено монтаж агрегатного обладнання: на запроектоване місце опущено вал турбіни, встановлено всі 24 лопаті направляючого апарату. Лідери бригади – Олександр Поливода, Борис Пробитюк, Олексій Гончаров.
• У кінці вересня достроково змонтовано другий мостовий кран. Це важливе завдання виконали монтажники бригади Л. Ф. Єрьоменка (СГЕМ). Найвищу продуктивність праці при цьому продемонстрували електрозварювальник Анатолій Строюк, слюсарі-монтажники Юрій Поліщук, Олександр Гожин, Микола Варварський, монтажники брати Анатолій і Володимир Гончаренки, Борис Кравченко.
Жовтень
• По декілька діб не йшли зі своїх робочих місць бригади С. Жиляєва, А. Писарєва, В. Корнео дільниці ГМ, монтуючи естакаду верхнього б’єфу до проектної позначки 127 м. Тут встановлено два вантажні возики вагою по 200 тонн кожний для підняття затворів, через які буде здійснюватись пропуск води Дністра на період будівництва. Монтажники бригади
М. Балицького, закінчивши спорудження мосту, без затримки прийшли на допомогу товаришам, приступивши до встановлення вантажних возиків.
• Протягом 10 днів, працюючи по 12 годин у зміну, ланка В. Чеботарьова з бригади А. Толстоноженка (УОС) виконала особливо важливе і складне завдання – монтаж насосної відкачки.
• Ланка С. Чирикова з бригади В. Єремєєва (УОС) ударними темпами підготувала блоки під перекриття спіралі ГА № 4 і перекриття на позначках 71 та 75 м.Бетонувальники щозміни перевиконують норми продуктивності праці.
• Бригада М. Д Астапенка (СГЕМ) встановила у проектне положення кришку турбіни ГА № 1 форсується збирання робочого колеса ГА № 2.
• Підбито підсумки соцзмагання за право укладення 450-тисячного куб. м бетону, яке тривало на будові ДКГВ два роки. Це почесне право надано переможцям: І місця – бригади П. О. Боднарчука (дільниця № 2 УОС), В. Ф. Лєня (дільниця № 3 УПГС); ІІ місця – бригади М. М. Полковникова, В. А. Балабанова (УОС); бригади Ю. І.  Поліщука (СГЕМ), Г. В. Болгова (ГЕМ); екіпажі: УМР – М. І. Панкевича, С. А. Товкача; АТП – В. П. Гордійчука, П. М. Івахова; зміна Є. В. Гуцол (БРЗ).
• За загальними підсумками змагання за право перекриття Дністра це почесне право заслужили бригади П. О. Боднарчука (УОС), О. Д. Плєханова (УПГС), В. В. Козлова (СГЕМ), Ю. Ю. Сушкова (ГЕМ); екіпажі: АТП – І. С. Волощука, В. Ф. Свинарьова; УМР – П. І. Іноземцева, С. А. Товкача; зміна Є. В. Гуцол (БРЗ).
• 22 жовтня розібрана низова перемичка, затоплена нижня частина котловану.
• 24 жовтня було перекрито Дністер. На лівому березі чітко вишикувалась колона 46 автомобілів АТП, готових до участі в перекритті Дністра. Начальник УМР В. Й. Нагорянський дає команду на штурм ріки. На великій гранітній глибі в кузові КрАЗа водія І. Волощука напис: «Ми підкоримо тебе, Дністер!». Через декілька годин перекриття бульдозери В. Савінова і В. Сисоєва зустрілись посередині тільки що відсипаної перемички. Течія  Дністра пішла за новим рукотворним руслом.
Листопад
• У перших числах листопада бригада А. П. Кравца (ГЕМ) закінчила на лівобережному устої монтаж 32-тонної металевої опори перекидок. Це дасть можливість монтувати проводи передачі потужностей від ГЕС до відкритого розподільчого устаткування ОРУ–110.
• За високі трудові показники, активну участь у житті колективу на Дошку пошани УБ ДКГВ занесені портрети кращих працівників, зокрема безпосередньо причетних до пуску перших агрегатів: бригадира монтажників ГМ М. П. Балицького, водія АТП Л. І. Бєліка, бетоняра УОС М. І. Ватрича, бригадира комплексної бригади полігону ЗБВ УПТК П. А. Волощука, головного маркшейдера УБ ДКГВ О. Г. Двойнішникова, слюсаря-монтажника СГЕМ Л. Ф. Єрьоменка, бурильника ГСБ О. М. Лісейцева, начальника дільниці УМР О. М. Мазая, слюсаря БРЗ В. І. Ратушного, начальника виробничо-технічного відділу Дирекції В. П. Редькіна, старшого геолога експедиції В. В. Солякова, бригадира електромонтажників ГЕМ Ю. Ю. Сушкова.
• Передовий колектив АТП забезпечив значне перевиконання планового завдання – перевезено 266 тисяч куб. м ґрунту.
•    С. С. Гандзюк, головний інженер будови: «Нині автомобілісти спільно з механізаторами форсують відсипання лівобережної греблі руслової частини, щоб у першій декаді завершити його до позначки 82 м. За цей час у тіло греблі буде укладено 200 тисяч куб. м скельних і суглинистих порід. Такі стислі терміни обумовлені необхідністю наповнення водосховища. Складні завдання поставлені й перед монтажними підрозділами: найближчим часом потрібно забезпечити перекриття машинного залу в зоні перших двох агрегатів та монтажного майданчика; опустити робоче колесо другої турбіни та ротор першого агрегату».
• Передовий колектив комплексної бригади полігону ЗБВ (УПТК) П. А. Волощука вже у листопаді виконав річний план. Це стало можливим, завдяки зростанню продуктивності праці майже утричі (від 350 до 900 куб. м ЗБВ у місяць!). Переможцями трудового змагання стали зварювальники Микола Пантелеєв, Василь Гуйван, ланковий Микола Гульчак та кранівниця Людмила Гульчак, арматурниця Лідія Гордєєва.
• За підсумками виконання виробничих планів і соцзмагання за 9 місяців 1981 року на Дошку пошани Чернівецької області від колективу ДКГВ занесені колектив дільниці № 2 УОС (начальник М. В. Новіков, актив – А. П. Курган., А. Б. Литвинов, В. М. Кілару) та портрет бригадира комплексної бригади цього підрозділу В. А. Балабанова;  
- колектив УБ ДКГВ визнано переможцем обласного змагання (начальник В. М. Плотніков, актив – О. І. Зобков,
О. Я. Іконніков, М. І. Черватюк), вручено перехідний Червоний прапор області;
- на районну Дошку пошани занесені портрети працівників будови: бригадира комплексної бригади УПГС В. Ф. Лєня, електрика БРЗ П. В. Турця.
• Машичев Б.В., начальник дільниці СГЕМ: «Особливі слова вдячності – на адресу механізатора Георгія Гаврила. У нелегких погодних умовах під час ожеледиці він, на своєму потужному К–700, перевіз багатотонні деталі агрегатів: своєчасно доставив на монтажний майданчик кришку турбіни, вал. Це дало можливість монтажникам СГЕМ негайно приступити до збирання ГА № 2».
Грудень
• Серед перших достроково і на 130 % виконала річний план передова бригада скреперистів П. О. Ковтюха (УМР), при цьому вироблено близько 480 тисяч куб. м виїмки і укладення земельних порід.
• В. Р. Залізецький, старший виконроб ВГМ: «Цей рік для колективу ВГМ був роком ударної праці. За 11 місяців електрогазозварювальники та слюсарі переробили 600 тонн металу, щомісячно виконуючи програму замовлень полігону ЗБВ якісно і в строк. Нещодавно колектив забезпечив армоконструкціями для виготовлення 51 плити перекриття будівлі ГЕС. Правофлангові змагання в колективі – електрозварювальник Петро Захарчук, слюсар Анатолій Шамбра».
• У рекордний термін, за 16 днів, бригади А. І. Челієва та Ю. А. Сергеєва (СГЕМ) змонтували статор і ротор ГА № 2 та встановили їх у проектне положення.
• Колектив полігону ЗБВ (УПТК) виробив за 11 місяців більше 8 тисяч куб. м залізобетонних виробів (ЗБВ). Нині вони працюють уже за календарем 1983 року. Умілі організатори і новатори виробничого процесу – бригадир П. А. Волощук та кращі ланкові М. В. Гульчак, І. П. Чебан, В. І. Гуйван.  
• Передпусковий період особливо напружений для електромонтажників ГЕМ. Їм на допомогу прибули досвідчені фахівці Запорізького тресту ГЕМ. Разом оперативно здійснили монтаж токопроводу 20 кіловольт від ГА № 1 до блочного трансформатора.
• 12 грудня перший гідроагрегат запущений на холостий хід.
• Протягом останніх місяців на об’єкті спорудження Дністровської ГЕС функціонує штаб гласності, у складі якого постійно й оперативно працюють: заступник голови ОПК А. Є. Ловцов, редактор радіогазети будови Світлана Сембай, інженер відділу праці і зарплати УОС Тамара Голуб, художниця Наталія Кудлай. На монтажному майданчику увагу привертає великий щит «Сьогодні на монтажі обладнання» – з оперативною інформацією; радіорубрика «Вони сьогодні – попереду»; листівки-«Блискавки» на щитах гласності. Усі оперативні повідомлення щоразу завершаються словами: «Молодці! Так тримати!».
• Почесне право на участь у пуску перших агрегатів Дністровської ГЕС за підсумками тривалого соцзмагання на будові надано колективам бригад
П. О. Боднарчука (УОС), П. Р. Козака (УПГС), Ю. Ю. Сушкова (ГЕМ), Ю. А. Сергеєва (СГЕМ), П. А. Волощука (УПТК), А. П. Толстоноженка (ВГМ УОС); екіпажам І. С. Волощука (АТП), В. М. Адащука (УМР); бригаді зв’язківців В. І. Філіпова.
• 13 грудня о 14 год. 55 хв. досвідчений спеціаліст СГЕМ А. С. Петряшин здійснив пуск першого агрегату Дністровської ГЕС на холостих обертах. Ця трудова перемога стала святом для кожного колективу ДКГВ, для кожного гідробудівельника. Іменинниками себе почували монтажники СГЕМ, адже їхній внесок був найвагомішим і найвідповідальнішим. Бригада М. М. Ждановича продемонструвала професійну майстерність, виставивши тисячотонні агрегати № 1, № 2 із точністю до однієї десятої міліметра.
• Петро Поліщук, бригадир дільниці СГЕМ: «У нашій бригаді – 19 осіб. Усі вони – висококваліфіковані спеціалісти з великим досвідом роботи. 15 монтажників – передовики виробництва. Серед них – газозварювальник Володимир Чуденко. У бригаді він – із 1975 року, прийшов, як і інші сільські хлопці, не маючи будівельної спеціальності. Завдяки своїй старанності, відповідальності, працелюбству, високій виконавчій дисципліні та бажанню бути кращим, він досяг рівня спеціаліста 5 розряду».
• 23 грудня поставлено на холості оберти ГА №2.
• 24 грудня Дністровська ГЕС дала перший струм. Іще 72 години монтажники залишаться тут господарями і тільки після цього вони поставлять свої підписи в акті приймання про те, що об’єкт здано. А їхні робочі місця займуть експлуатаційники турбінного цеху Дирекції з будівництва ДКГВ.
•  Ідея групи досвідчених інженерів-гідробудівельників на чолі з Володимиром Михайловичем Плотніковим, а це Сергій Семенович Гандзюк, Євгеній Леонтійович Будніков, Василь Климович Погонський, Віктор Йосипович Нагорянський, щодо введення перших агрегатів Дністровської ГЕС у грудні 1981 року ще навесні здавалась нереальною, неможливою. Песимістів було чимало… Але, завдяки спільним зусиллям усіх учасників спорудження ГЕС та створеній атмосфері ділового ритму, відповідальності та вірі, ця інженерна пропозиція і розрахунки були успішно здійснені. Перші агрегати Дністровської ГЕС уже до кінця 1981 року включились до вироблення електроенергії в державну енергосистему.
Р. S.
Пуск перших агрегатів – це, звісно, справа професіоналів-гідробудівельників, що й підтвердив багатотисячний колектив УБ ДКГВ у далекому 1981 році. До цього трудового успіху доклали значних зусиль і ті численні працівники допоміжних структурних підрозділів будови, які забезпечували всім необхідним потреби будови, а також служби, що організовували перевезення людей, їх харчування, налаштовували зв’язок тощо.
Дирекція з будівництва ДКГВ протягом цього відповідального року, окрім питань спорудження ГЕС, займались комплектуванням і підготовкою кваліфікаційних кадрів – майбутнього експлуатаційного персоналу Дністровської ГЕС.
Одночасно із завданням забезпечення пуску перших агрегатів будівельниками активно велось житлове будівництво, вводились об’єкти інфраструктури селища, необхідні для нормальних умов проживання гідробудівельників та їхніх сімей. Так на початку цього особливого року урочисто відкрито комплекс лікарні. Восени зданий в експлуатацію житловий будинок № 20 та ще один новий об’єкт – перший готель на 408 місць. У грудні новодністровці отримали новорічний подарунок торгівельно-громадський комплекс із кафе-рестораном на 200 місць, продуктовим магазином-універсамом на 36 робочих місць, актовим залом на 250 місць.
Працівники дитячих садочків, школи, лікарні сумлінно виконували свої функції щодо виховання, навчання, лікування дітей, батьки яких були зайняті на спорудженні ГЕС.  
А всі разом сприяли втіленню важливого державного завдання – будівництва Дністровської ГЕС.
Через призму часу довжиною у 35 років згадаймо імена тих, хто своєю самовідданою працею, високою майстерністю і професіоналізмом забезпечив пуск перших агрегатів Дністровської ГЕС та проклав шлях до розвитку енергокомплексу на Дністрі, доклав зусиль до реалізації своїх мрій у розбудові рідного Новодністровська.
Хронологія подій 1981 року підготовлена за матеріалами публікацій газети «За высокие темпы»
директоромНоводністровського історичного музею
Галиною Разгонюк