Як то символічно для нас, українців: адже саме у День сім’ї, 15 травня, у далекому 1988 році було розпочато виведення радянських військ з Афганістану, і знову, вже у день Стрітення Господнього, 15 лютого, наступного, 1989 року генерал-лейтенант Борис Громов, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який переступив Мостом Дружби кордон двох країн.
У Новодністровську, вшановуючи учасників бойових дій в Афганістані та на території інших держав, 15 лютого знову зібралися побратими на чолі з головою Спілки  воїнів-інтернаціоналістів Анатолієм Вольським своєю дружньою родиною разом із міським головою Анатолієм Болдашевим.
Спочатку у щирій молитві відбулась поминальна служба у церкві Різдва Святого Іоанна Предтечі, котру провів протоієрей Миколай. Тривожними спогадами охопило усіх шураві біля пам’ятника та меморіальних дощок на рідній школі Ігорю Кузнєцову та Ігорю Рибіну, а яскраво червоні гвоздики, покладені ними як символ шани, здалека пломеніли потім болючим спомином про обпалену молодість. Із оплесками зустріли новодністровських інтернаціоналістів учні ЗОШ ІІ–ІІІ ст., а вже у міському історичному музеї гостей прийняла директор Галина Разгонюк. Про-довжилась розмова побратимів у кімнаті-музеї Спілки, під час якої міський голова Анатолій Болдашев та начальник УПСЗН Геннадій Магденко вручили пам’ятні медалі нашим «афганцям» Василю Тариці та Михайлу Горгану.
Анатолій Болдашев щиро звернувся до земляків: «Від імені громади нашого міста висловлюю своє захоплення та низькоуклінну вдячність, бажаю вам благополуччя, поваги й шани близьких, друзів та суспільства в цілому, Божої ласки, терпіння й мудрості. Далеко не кожен здатен зрозуміти те, через яке горнило вам довелося пройти, та ви зуміли згуртуватись і залишатись дружньою родиною і працювати на благо рідного міста, своїх сімей та дітей. Довгих років та міцного здоров’я!»
Із особливим хвилюванням звертався до товаришів і голова Спілки: «Дорогі мої побратими, щороку цієї днини ми збираємось у дружньому колі, аби у щирій молитві пом’янути своїх бойових друзів, згадати наші воєнні шляхи-дороги. Від душі зичу нам усім мирного неба на рідній землі, здоров’я, благополуччя, успіхів та якомога довше відчувати поряд братнє плече своїх друзів, воїнів тієї далекої війни!»
Інна ГОНЧАР, Вадим РЕВУЦЬКИЙ