У неділю, 13 січня, у Новодністровську вже вчетверте відбувся відкритий благодійний турнір із футзалу пам’яті Романа Осовича. Змагання щороку ініціюють його друзі-спортсмени, адже це - данина пам’яті футболісту, який передчасно залишив цей світ у 2014 році. За життя Роман активно займався футболом, тож встиг пограти у складі багатьох команд району, а тому на запрошення взяти участь у змаганнях охоче відгукнулося багато футбольних колективів.

Організаторами турніру виступила ГСО «Новодністровська міська федерація футболу» за сприяння відділу молоді та спорту НМР та підтримки НМЦ ФЗН «Спорт для всіх».

Під час церемонії відкриття слово взяв голова федерації футболу, депутат Новодністровської міської ради Роман Шундрій, який розповів про мету змагань – провести турнір на згадку про друга-спортсмена. Він надав слово батькові Романа Осовича – Миколі Івановичу, який подякував усім друзям сина та розповів, що дуже зворушений усім, що відбувається. Усі команди, що брали участь у турнірі, сформували благодійний внесок (4500 грн), який передали батькові для маленької дочки Романа. Також усі присутні вшанували пам’ять загиблого гравця хвилиною мовчання.

Після урочистого відкриття розпочалася спортивна частина. Загалом у турнірі взяло участь 9 команд із Братанівки (звідки родом Роман Осович та у якій грає його брат Олександр), Шишківців, Шебутинців, Вітрянки, Сокирян, Селища, Ожевого, Василівки та Новодністровська.

Турнір був тривалим – протягом 8 годин змагань було зіграно майже 20 ігор, регламент тайму складав 10 хвилин. Усі команди були розподілені на підгрупи. З першої до фіналу вийшли команди – «Тірас» та Сокиряни, з другої – «Ласка» та Шишківці.

Через обмеженість часом не відбувся матч за ІІІ місце між командами «Ласки» (Новодністровськ) та Шишківці А ось у фінальному матчі за І місце, за підсумком запеклої боротьби, перемогла новодністровська команда «Тірас», залишивши команді Сокирян почесне ІІ місце.

Нагороджував переможців Микола Осович, який також запропонував влітку провести змагання на батьківщині Романа Осовича – селі Братанівка. Футболісти цю ідею підтримали, тож сподіваємось, що надалі відбуватиметься два турніри на його пам'ять – зимовий та літній.

Та, насправді, головне у таких змаганнях не перемога команд, а привід, адже людина жива до тих пір, поки зберігається про неї пам'ять серед людей.

Цінуйте життя та бережіть своїх близьких!

Репортаж Ірини Шундрій