Іще один травневий вечір, ледь чутно зацілований тихими сутінками, добігає межі, коли сни заколисують дійсність... А я укотре згадую один будній день, котрий незвичайно відкрив для мене звичайних молодих новодністровців, які відкрили свої обійми і люблячі серця покинутим малятам із дитячого будинку...
Те, що я зробила кілька репостів їхнього звернення до небайдужих людей — дрібонька краплинка того, ЩО змогли ці молоді люди! Я з нетерпінням чекала звістки від Карини Куртиш про візит до малечі, а коли найперше побачила фото — душа завмерла від трепету... Покинуті матерями, на перехрестях різних доль і діагнозів, але, на щастя, не забуті щедрими, добрими і милосердними чужими людьми... Малеча так потребує насамперед любові й уваги!!! Хоча, ніде правди діти, матеріальна підтримка — дуже потрібна цьому закладу і йому подібним!
Захоплюючись ініціативі молодих новодністровців, вражаючимь їхній справжності, відверто ковтала сльози, читаючи рядок за рядком...
«Так, дорогі друзі, — розпочала свій своєрідний звіт Карина, — наша поїздка відбулась 24.05.2019, і вона була вдалою.Ми побачили, в якому стані знаходиться дитбудинок «Берізка», поспілкувались з адміністрацією закладу, побачили діток, які там знаходяться, і провели трошки часу з ними...
Сам заклад чистий і охайний, але ремонт старого зразка, на вулиці також ще треба прикласти зусиль і коштів для павільйонів і гойдалок, тому що вони в занедбаному стані. Коштів, які виділяє наша держава, не вистачає; те, що ми привезли, це крапля у великому морі, але ж все ж таки наша допомога не була зайвою.
Ми (Куртиш Карина, Рибак Максим , Касімов Артем, Мидриган Олександр, Бурчаковська Юлія) плануємо ще завітати до дитбудинка найближчим часом, тому всіх прошу не бути байдужим і підтримати нас, адже таких закладів по Україні є дуже багато і вони потребують нашої допомоги!
Ми вдячні всім вам за допомогу та підтримку
Всім небайдужим, які приносили речі та кошти в магазин "Servizo"(дякуємо вам)!
3-А класу батькам, які за 3 дні встигли зібрати 10 пакетів одягу та засобів гігієни; магазину "Кедр" за одяг, магазину "Ритм" за взуття, власників та працівників кафе "Явір",
"Арт-кафе" за будматеріали, Стародуб Вероніку Володимирівну, Плавнік Ірину Миколаївну, Лутчака Василя Миколайовича, Музику Влада, Сім'ї Костенюків, Касімових та Мафтуляків».
Уже у приватній переписці Карина схвильовано продовжувала: «Ми говорили з адміністрацією будинку малютки: таких маленьких їх відбирають з неблагополучних сімей, мало кого батьки самі віддали. Там є діти важко хворі, які прикуті до ліжка, до них нас не пустили. Там всього 100 дітей. Кожного місяця кількість змінюється, когось забирають, нових привозять. Ми коли приїхали, там був час прогулянок. Ми побачили групу діток по 2 рочки. Усі «ланцюжком» виходять, я підхожу до дівчинки, вона така гарна, усміхнена. Я до неї починаю говорити, а вона давай плакати — і вже всі 20 дітей з групи почали кричати і плакати разом із нею... Запитала, чого так у вихователів.
Виявляється, люди приїжають, вигружають допомогу і мало хто з дітками грається... Тому вони налякані і йдуть тільки до вихователів...»
...Напевне, та ні, таки точно: той запах і голоси малечі, котру ці свідомі дівчата і хлопці хоч на трішки взяли на руки, ще довго вчуватимуться, не даючи спокійно спати, їсти і взагалі — жити, як то було досі....
Дякуємо за милосердність і підтримуватимемо вас і надалі ще більшим колом щедрих і небайдужих!!!!
Друзі, колеги і просто ВСІ — слідкуйте за оголошеннями та зверненнями!!!

Iнна Гончар