Про здобутки, ініціативи, плани і прагнення дружньої команди сільського голови одного із неймовірних сіл України – Ломачинців – Наталі Михайлівни Петрик ми неодноразово чули від мешканців, читали із повідомлень на Фейсбуці її небайдужого земляка, депутата Сокирянської райради, спеціаліста відділу інвестицій та енергоефективності Новодністровської міської ради Ігоря Нажиги.

Тож про створення КП «Ломачинецька Вишнева» на чолі з Віталієм Леонтійовичем Вівчарюком знали іще з часу відкриття у червні нинішнього року – так сільська влада почала втілювати у життя довгоочікуваний проект заради простих селян, котрі матимуть можливість вільного доступу до привабливих для відпочинку місць на прабатьківській землі поблизу древнього Дністра.

Крім того, за ініціативи депутатського корпусу Ломачинецької сільської ради розпочато ремонт даху шкільної майстерні. До цієї доброї справи нещодавно долучились і небайдужі та щедрі люди: завдяки підтримці депутата Чернівецької обласної ради, директора філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» Василя Йосиповича Суботи та поважного земляка-ломачинчанина, головного інженера філії Анатолія Павловича Жука на об'єкт надано весь необхідний євроруберойд – це рулонне перекриття вони доставили особисто.

Прикметно, що сільська влада турбується про молодь та її дозвілля, тож частину шкільної майстерні уже відведено під тренажерний зал, а на території колишнього колгоспного двору започатковують парк для відпочинку, облаштовують дитячий майданчик. Продовженням співпраці з енергетиками Дністровської ГАЕС стала домовленість із керівництвом філії про забезпечення майбутнього парку електроенергією.

Відрадно, що визнання Ломачинецької історії, природного багатства і направду щедротних скарбів серед відомих мешканців села на державному рівні у Всеукраїнському конкурсі-марафоні «Неймовірні села України» – ІІІ місце (серед 300 на початковому етапі) – то результат співпраці, розуміння та підтримки влади, громади і усіх тих, хто має можливість і сприяє розквіту сіл і міст заради гідного життя людей і прийдешніх поколінь.

Інна Гончар