Ця подія не стала історичною, бо пуск був пробним, певною мірою експериментальним, та й через заводські помилки в алгоритмі системи управління агрегатом завершився невдало. Минуло 25 років із часу тієї важливої для виробництва події. Подія чи просто важливий виробничий момент? Питання й відповідь на нього неоднозначні. Але, безумовно, значення в цьому має трудова звитяга багатьох учасників – інженерів-гідротехніків, будівельників, монтажників та майбутніх експлуатаційників, які разом переживали радість пуску і осад від невдалого експерименту. Сподіваємось, що їхні імена залишись в офіційних документах і матеріалах літопису становлення й розвитку Дністровської ГЕС-2, нині – Нижньодністровської ГЕС. Зокрема, донині пам’ятають той хвилюючий час А. П. Жук, Ю. В. Хаян, Г. Б. Ступаков, М. І. Рошка.

От як описує у своїй книзі «Світло з людських долонь» наш знаний літописець І. С. Нагірняк ті події, що відбувались на початку лютого 1996 року у складних умовах як технічного, так і природного плану, у морозі нижче мінус 20 градусів. «…Руки примерзають до металу, рябить в очах від тисячів кабелів, дротів, спалахів електрозварок. А в «Журналі затоплення проточної частини гідроагрегату № 1 ГЕС-2 і пуску на холості оберти» з’явилися такі записи: «Обладнання насосної відкачки і дренажу в робочому стані. Усі трубопроводи і отвори у проточній частині агрегату, мокрій патерні та приямку не зв’язані з системами, заглушені… Люди із них виведені. Проточна частина ГА № 1 готова до затоплення. Дозволено підйом затворів нижнього та верхнього б’єфів».

Як характеризував тоді у своєму інтерв’ю В. Д. Поливаний, генеральний директор фірми АТ «Спецгідроенергомонтаж», агрегати буферної ГЕС унікальні за конструкцією: горизонтально-капсульні з поворотно-лопатевою турбіною, експериментальні, а ГА № 1 удосконалений. Тому складні монтажні роботи виконували висококваліфіковані й досвідчені фахівці СГЕМ.

«2 лютого 1996 року о шістнадцятій годині піднято затвор верхнього б’єфу. А через 25 хвилин відкрито напрямний апарат, і гідроагрегат плавно почав набирати оберти…».

На жаль, справдилося побоювання Я. В. Вавженчука, на той час головного інженера ДАЕК «Дністрогідроенерго», експериментальний пуск ГА № 1 мав невтішні наслідки: через декілька днів, після окремих індивідуальних випробувань, сталося пошкодження генераторного валу. Почалися довготривалі роботи з ремонту та наладок. Успішний пуск енергоблоку буферної ГЕС повторно відбувся аж 1998 року. А введення в експлуатацію першого агрегату сталося після комісійного підписання акту робочої комісії в червні 1999 року.

Чверть століття буферна ГЕС успішно виконує функції, передбачені проєктними розрахунками всього Дністровського гідрокомплексу. Цей гідровузол виконує свою основну функцію – регулювання водного режиму Дністра, створює необхідний для ГАЕС технічний рівень води в буферній водоймі, а й виробляє електроенергію. У робочому режимі Нижньодністровської ГЕС – три гідроагрегати, сумарною проєктною потужністю 40,8 МВт, при наявній потужності 22 МВт. Наявна потужність пояснюється тим, що незавершені добудови захисних споруд. Із часу введення в експлуатацію всіх трьох агрегатів ГЕС-2 виробляє щорічно від 50 до 80 млн кВт·год електроенергії. Режим роботи гідроагрегатів станції задається параметрами роботи Дністровської ГЕС-1 та Дністровської ГАЕС. Із часу введення в експлуатацію ГА № 1 (19.08.99 р.) Нижньодністровська ГЕС працює в енергосистемі України. Штат з експлуатації ГЕС-2 складає близько 30 осіб – це професіонали своєї справи, серед яких є й ті, що брали участь у пуску кожного агрегату.

Тож виробничих звершень, прибуткової діяльності та безаварійної роботи колективу експлуатації Нижньодністровської ГЕС!

Матеріал підготовлено директором міського музею Галиною Разгонюк за архівними джерелами та Інтернетресурсом