Однією з основних соціальних проблем в Україні залишається проблема виховання дитини в сім’ї. Сім’я має особливе значення в житті кожної людини, забезпечує її захист і соціалізацію, формує моральні основи, емоційний світ дитини. Право на сім’ю є одним з природних прав людини, адже дає можливість забезпечити її нормальний фізичний, моральний, інтелектуальний та соціальний розвиток, дає змогу стати повноцінним членом суспільства. Проте, сумна статистика підтверджує той факт, що в Україні продовжує зростати кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому, починаючи з середини 2005 р., в державі розпочалася планомірна, активна робота з реформування системи опіки та піклування щодо дітей, в тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як найбільш вразливої категорії. Найбільш вагомим результатом процесу реформування державної системи опіки над дітьми, став розвиток національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що дозволяють реалізувати їх право на сім’ю: опіки (піклування), патронату, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. І сьогодні спостерігається процес стабільного збільшення кількості прийомних сімей (ПС) та дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) в усіх регіонах України і, відповідно, дітей у цих формах сімейного виховання.

Прийомна сім'я:

Прийомна сім'я — сім'я або окрема особа, яка не пере¬буває у шлюбі, що добровільно взяла на вихован¬ня та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення на¬лежних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шля¬хом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання. Рішення про утворення прийомної сім'ї приймаєть¬ся органом опіки та піклування, який укладає договір про влаштування дітей на виховання та спільне прожи¬вання. У прийомній сім'ї діти виховуються до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у про¬фесійно-технічних, вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації — до його закінчення, але не пізніше досягнен¬ня ними 23-річного віку. На дітей, які проживають у прийомній сім'ї щомісячно виплачується державна соціальна допомога, яка становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Прийомні батьки беруть дітей на свою житлову площу. За прийомними дітьми зберігаються пільги і дер¬жавні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. За ними також зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їхнім інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками й за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та ор¬ганізаціях без спеціальних на те повноважень. Центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді постійно здійснюється соціальне супроводження прийом¬них сімей, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-еко¬номічних, соціально-медичних та інформаційних послуг. Одному з прийомних батьків виплачується грошо¬ве забезпечення.

Що таке патронат?

Патронат над дитиною – це професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Патронатний вихователь зараховується на роботу за трудовим договором до бюджетної установи соціального захисту або міської ради.

Важливим стимулюючим чинником є те, що патронатному вихователю виплачують заробітну плату та зараховують трудовий стаж.

Особа, яка є патронатним вихователем не може в цей період офіційно бути влаштованою на іншу роботу. Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя. Патронатних вихователів постійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, за потреби для роботи з дитиною залучаються необхідні спеціалісти. Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальної ситуації не повинен перевищувати 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців.

Для роботи патронатними вихователями шукаємо сім’ї, які готові у своїх домівках доглядати за дітьми, що потребують захисту. Підійде родина із досвідом виховання власних, уже повнолітніх дітей, небайдужі до малюків, які опинились в складних життєвих обставинах або тимчасово залишились без батьківського піклування.

Хто може створити дитячий будинок сімейного типу?

Дитячий будинок сімейного типу – це сім'я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради на підставі заяви осіб, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, рекомендацій відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення. Особи, які виявили бажання стати батьками-вихователями, в обов’язковому порядку мають пройти навчання за спеціальною програмою, організоване обласними центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини. За вихованцями дитячих будинків сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців. Вони є законними представниками вихованців у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Отже, запрошуємо до співпраці усі небайдужі родини, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, що мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують підтримки. За більш детальною інформацією звертатися до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Новодністровської міської ради (І поверх).

Лілія Кушнір, фахівець із соціальної роботи НМЦСССДМ