Особисто моє дитинство пройшло виключно на асфальтних доріжках Новодністровська, тож я не претендую на звання експерта сільського життя чи менталітету. Так, мені образливо, що статус мого рідного міста як міста енергетиків так іронічно уже тривалий час районні ЗМІ пишуть у лапках. Опускатися до такого рівня вважаю неприйнятним для себе. Претензії до конкретних осіб – це одне, образа усіх мешканців громади – інше.
Намагаюсь берегти нервову систему – «районку» майже не читаю, рідко слухаю «Сок ФМ», адже «саму сіль» завжди можна знайти на Північно-Бессарабському – традиційно без підпису авторів, а отже і без персональної відповідальності за написане. Звичайно, кому потрібна судова тяганина і спростування брехні?
А яке ж воно життя у районі? Мені у розпал подій децентралізації 2016 року було надзвичайно цікаво побувати хоча б у будинках культури прилеглих сіл. Довелося з’їздити туди і цього року, адже знову активно лобіюють ідею створення громади-району.

Простора світла зала Білоусівського Будинку культури, мабуть, краща з-поміж інших. Така думка живе до тих пір, поки не піднімеш голову на стелю, а там… і у 2019 році неприємно б’ють у очі серпи та молоти… (шкода не сфотографувала). Тим часом телефон показав доступ до WiFi сільради. Паролем з пресою не поділились, тож Інтернет-трансляція із Білоусівських слухань не вдалась. Прикро – саме прямі включення сьогодні користуються великою популярністю і дають технічну можливість швидко і в повному обсязі показувати все, як є.

Ломачинецький клуб… Після зборів під головуванням секретарки неіснуючої сільради Кефи один із охочих на розмову сільчан розповів, що це – колишня черепичня знаної і в Новодністровську родини Жуків. Навіть захотілося довідатись історію переходу цієї будівлі в комунальну власність. Але перед очима і досі стоїть дерев’яна балка, яка підпирає стелю вже який рік поспіль… За красивим фасадом ломачинецького садка «Барвінок» ховається відсутність водопостачання, спортивного і музичного залів.

Ожівський БНТД – мабуть, найбільш популярне місце проведення громадських слухань щодо реформи децентралізації на Сокирянщині. Що ми лиш не приймали і куди лиш не йшли – одна з небагатьох правдивих тез, озвучених головою Ожівської сільради Р. М. Шевчук. Зі змін у цьому клубі помітила лише наявність екрану та проектора, на якому планували показати пристрасті, які часом розгортаються на сесіях у Новодністровську. Чи належить техніка клубу – питання відкрите.

Ну хоча б Василівський клуб потішив свіжопофарбованим фасадом. Поцікавилась – виявляється, це вдалося зробити за кошти державної субвенції, а не районного бюджету. Однак, у середині та ж невесела картина: пошарпані стіни, погане освітлення та холод. Це, на жаль, характерні ознаки не лише окремих інфраструктурних об’єктів у селах. Подекуди маємо схожі проблеми і в Новодністровську. Заради справедливості зазначу, що у місті питання обігріву клубу нещодавно вирішено – із місцевого бюджету виділено кошти на організацію електроопалення у БНТД.
До чого цей довгий ліричний вступ?
Коли у 2016 році завершилася юридична процедура формування Новодністровської ОТГ, відбулося декілька засідань робочих груп.

Представники усіх населених пунктів ОТГ окреслили проблемні питання кожного села та міста, визначили першочерговість їхнього вирішення. Тоді була надія усунути ці проблеми за рахунок інфраструктурних субвенцій із державного бюджету. Те, що це реально працює, вже неодноразово підтвердила практика діючих ОТГ.
Несподівана позиція ЦВК, яка знехтувала і закон, і роз’яснення Мінрегіонбуду, відтермінувала місцеві вибори, а відтак – і фінансові вливання, які могла зробити держава у розвиток тергромади.
Узаконення процедури приєднання у 2018 році вже дозволяло стати повноцінною ОТГ із центром у місті обласного значення. І вже у 2019 році на Ломачинці, які пройшли цей шлях, держава виділила 1450 тис. грн на здійснення заходів соціально-економічного розвитку територій та 740 тис. грн на інфраструктуру. Ці кошти могли б вирішити бодай декілька нагальних проблем села.
Але ж ні – навіщо Ломачинцям державні кошти на розвиток? Зрозуміло – звідки ростуть ноги в такої «щедрості». Районному керівництву не шкода 100 тис. грн на проведення фейкових виборів. Не жаль і коштів на ломачинецькі заклади Новодністровської ОТГ, за які повинні були фінансуватися освітні установи інших сіл Сокирянщини. Уявляю, наскільки освітяни районну «щиро вдячні» своєму керівництву за відсутність надбавки за престижність та інші виплати. Але про що я? То ж все винна влада Новодністровська. Наразі у районному відділі освіти працює аудит, висновки якого з нетерпінням чекають у департаментах освіти і фінансів області. Є надія, що він таки буде неупередженим арбітром у цій справі.
Окрім того, на слуханнях мені дивно було чути твердження, що ломачинецьким дітям буде таки краще вчитися разом із такими ж сільськими дітьми у Білоусівці, аніж із міськими. Перепрошую – це якійсь поділ людей на «чорних» і «білих» у ХХІ столітті? Чи, може, варто таки зважати на відстань між населеними пунктами і наявність вільних приміщень, у яких зможуть вчитися старші класи філій, врешті, якість надання освітніх послуг?

Загалом маніпулятивних, перекручених фактів на усіх слуханнях було дуже і дуже багато. Мені як сторонньому слухачу більшість із них, як то кажуть, «на голову не налазить». Новодністровська міська рада подала апеляцію на рішення адмінсуду про незаконність приєднання Ломачинців до НОТГ, адепти єдиної Сокирянщини заявляють, що ні. Секретар міської ради Наталя Цимбалюк в інтерв’ю говорить, що має бажання поспілкуватися із представниками сіл за круглим столом – псевдосекретарка ломачинецької сільради Лілія Кефа каже, що та не хоче бачити громаду, а лише окремих людей. Ожівська сільська голова Р. М. Шевчук лякає збільшенням податків на землю, яке відбулося у Ломачинцях. Насправді – сільчани стали платити навіть менше, адже, хоч відсоток зборів і зріс, грошова оцінка землі знизилась у 2,5 рази.
Врешті-решт, навіть, не знаючи усіх нюансів, має бути здоровий глузд. Дітям буде зручніше проїжджати із Ожевого повз Новодністровськ у Білоусівку? Ви серйозно? А Раїса Шевчук ревно обіцяла на слуханнях підтримати своїми учнями (яких близько 40) і потенційну Білоусівську опорну школу, і Василівську. До речі, райрада вже прийняла рішення про те, що в Ожеві лишається школа І ст., яка стає філією ЗСО Василівки.
Звичайно, є багато проблем і в місті енергетиків – одні поступово вирішуються, інші відкладаються в довгий ящик, як і скрізь.
Очільник Сокирянщини неодноразово публічно заявляв, що готовий власним коштом найняти вертоліт, щоби покропити місто енергетиків свяченою водою. Так, новодністровська демократія – не те щоби унікальна, але явно відмінна від стилю керівництва у районі. У нас не бояться публічно висловлювати свою думку ні депутати, ні члени виконкому, ні керівники відділів та установ.
Утім, аналізуючи події останніх новодністровських «революцій», все більше простежуються, хто працює на районну владу, розхитуючи ситуацію в громаді. Чого вартий фейк із приїздом до Новодністровська нового голови ОДА, знову ж таки підхоплений районними ЗМІ. Кому стало краще від чергового скандалу?

Підводячи риску щодо проведених слухань у селах, особисто я дійшла висновку, що керівникам освітніх закладів треба було не гратися у політику, не займати очікувальну позицію, а ініціювати проходження процедури приєднання до Новодністровської ОТГ, як це передбачає закон. Так, сільських депутатів у раді поки не було б. Зате уже можливим було б створити опорний заклад із філіями, отримати фінансування з держбюджету на їхній розвиток та на вирішення інших проблем.
А так маємо знову програшну ситуацію – Новодністровській ОТГ район не передав жодну бюджетну установу Ломачинців. А це унеможливило участь в державній програмі «Сільська медицина». Ми не побудувати нову амбулаторію в селі, не отримали автомобіль для сімейного лікаря. І таких «не» ще дуже багато. На жаль, цього не усвідомлює велика частина населення, як сільського, так і міського. Люди просто піддаються маніпуляціям.
Утім мають місце й інші процеси. Так у Ожевому 1 грудня слухання відбулись повторно. Цього разу сільчани висловились за приєднання до Новодністровська. При усіх потугах на других слуханнях очільниця Ожівської сільради не змогла назбирати прихильників єдиної Сокирянщини більше 80 осіб (на перших було 53 голоси). Знову питання повинне пройти через сесію. Очевидно, що прийняття цього рішення буде непростим.
Усіх лякають новодністровськими депутатами та мером, але чомусь ніхто не акцентує увагу, що активність виборців у селах в рази більша, ніж у місті, співвідношення населення майже 50/50, а вибори вже – у 2020 році. Чого розводити колот?

Анастасія Жалюк