Як уже анонсувалось раніше, Новодністровськ цього тижня зустрів закордонних гостей із Данії та Німеччини. Делегація шукачів пригод у складі 30-ти осіб розмістилась у затишному куточку узбережжя Дністра. Наш кореспондент побував у таборі сучасних вікінгів та відчув на собі скандинавський колорит.
Нагадаємо, що з 13 по 20 серпня у наших краях відбувається Міжнародний освітній табір, головною темою якого є побудова човнів вікінгів під керівництвом професійних майстрів-теслярів з Німеччини та Данії. Організатори – «Alte Schule e.V.» (м. Буххольц, Німеччина), «Roskilde Viking Museum» (м. Роскилле, Данія) та «Німецько-Українська асоціація з молодіжної роботи» (DUGA e.V).
Табір триває у рамках великої міжнародної програми паралельно по усій Європі – загальна назва EWOCA (European Workcamps). У цей час одночасно працює близько 12-ти таборів у різних місцях і в кожному з них співорганізаторами є три країни – тобто усього 36 молодіжних організацій з найрізноманітнішою географією від Данії до Туреччини.
У рамках цього проекту молодіжні табори організовуються по черзі в кожній із країн-партнерів. Беручи участь у щоденній волонтерської практиці, молодь із різних країн краще розуміє сильні сторони один одного і отримує необхідні лідерські навички та вміння працювати в команді. Отриманий спільний досвід стає також джерелом мотивації для вивчення іноземних мов і залучення у волонтерську діяльність.
У 2015 році саме цей табір тривав у місті Книвзберзі (Данія), у 2016 р. – у м. Зюзель на півночі Німеччини. У 2017 році проект приймає українська сторона. Основною ідеєю його є спільна робота молоді країн-учасників із побудови човнів вікінгів, які згодом будуть використовуватись для сплавів річками України і не тільки. Раніше організатори у рамках дещо іншого проекту «Євро-вікінг» уже сплавлялись українськими річками Псьол, Десна та Дніпро, та цього року вперше відвідали Дністер.
Іноземні гості привезли з собою один готовий дракар (так свої човни називали вікінги). За більш ніж 10 років «Мунін» (назва корабля) побував вже у 16-ти країнах. Другий човен учасники табору доробляють уже безпосередньо на місці. Що цікаво: аби повністю його збудувати, знадобилося аж три роки, протягом яких команда періодично трудилась над його зведенням – кожного року по два тижні у новій країні. Проте, якщо будувати подібний човен «з нуля», знадобиться приблизно півроку постійної кропіткої роботи. Тож не дивно, що ставляться вони до своїх човнів з великою шаною та любов’ю. Новозведений човен уже має власне ім’я – «Хугін».
Після остаточного завершення роботи, учасники табору планують протягом тижня сплавлятися на човнах Дністром. До слова – веслувати на цьому човні не така вже легка робота! Пасажировмісткість судна – до 11 осіб, з них лише 4 веслярів та один керманич.
Нашій делегації вдалося проїхатися на дракарі і відчути на собі захопливу романтику мандрів на реконструйованому стародавньому човні. Також ми поспілкувалися з іноземними гостями-організаторами і розпитати про їх цілі, завдання та враження від України. Зустрів нас та був перекладачем очільник «Німецько-Української асоціації з молодіжної роботи» Володимир Фінгер.
Керівник проекту Крістоф Мюллер (голова організації «Alte Schule») розповідає, що вже більше 20 років займається цією справою. Спочатку реконструювали човни через власне захоплення, а згодом вирішили долучати до цього і молодь. Як розповідає німець, незвичні умови побуту та спільна мета допомагають виправляти характери складних підлітків, позитивно змінюючи їх поведінку.
«Мандри – це чудова можливість знайомитись з людьми, та об’єднувати представників різних рас, націй, світогляду та віросповідань. Ми працюємо над тим, щоб самі різні люди знаходили порозуміння. Разом із молоддю ми хочемо захопити заволодіти Європою, але мирним шляхом, на човні. Цей човен – гарний приклад того, як можна мандрувати та пізнавати нове».
Живуть іноземні гості у невибагливих умовах – наметовому таборі та власноруч готують їжу. Згодом, під час сплаву, житимуть взагалі у диких походних умовах. І саме наближення до природних умов, за словами Крістофа, робить той чудодійний вплив на юні душі складних дітей. Особливо – відсутність сучасних гаджетів та смартфонів. За планом вони мають проходити водою до 50 км щодня! І якщо раптом через небажання співпрацювати та допомагати одного з членів команда вчасно не вийде та не встигне проплисти намічену відстань – усі можуть залишитися без вечері.
Зрештою головний результат проекту – повага, прийняття та дружба. І це виходить! Спілкування продовжується навіть після завершення табору.
Україна сподобалась гостям своїми мальовничими краєвидами та лагідною природою. За словами організатора, дітям тут усе незвично, адже українська культура дуже відрізняється. І навіть військовий конфлікт на сході нашої держави не зміг відлякати іноземних гостей від подорожі Україною.
Крістоф Мюллер багато розповідав про історію вікінгів та акцентував на тому, що вони також зробили вагомий внесок і в Українську спадщину. Історія народів тісно пов’язана, адже свого часу саме територією нашої держави проходив славнозвісний корабельний шлях «З варяг у греки», також долучилися скандинавські предки і до заснування та розбудови стародавнього Києва.
У нашій розмові торкнулися і теми чималих коштів для організації проекту. Як з’ясувалося, фінансування міжнародного освітнього табору здійснюється за рахунок коштів Євросоюзу, Федеративної республіки Германія та приватного німецького благодійного фонду.
Компактний табір гостей також вразив нас своєю мовною різноманітністю. Німці та данці – розмовляють хоч і спорідненими, проте різними мовами, і не завжди один одного розуміють. Саме тому між собою вони часто спілкуються англійською. Українські учасники проекту також двомовні (українська та російська), та частина з них розмовляє з закордонними друзями німецькою, інша – англійською. Загалом табір гуде одночасно 5-ма мовами, що не заважає його учасникам чудово розуміти один одного. Тай взагалі, посмішка і дружній погляд є саме тією універсальною мовою спілкування усіх націй в усі віки.
За час перебування табору у наших краях гостей очікує досить насичена програма. У середу вони вчилися ліпити українські вареники, у четвер проводили культурну зустріч із показом документальних фільмів, у суботу – турнір зі стрільби на луках та зустріч клубу історичної реконструкції з Чернівців.
Але про все це читайте у наступних номерах «Нашої газети

Репортаж Ірини Шундрій