Вже після перших уроків ювілейне святкування продовжилось концертом в актовій залі, де щирі друзі та шановні гості сердечно додавали яскравих і незабутніх кольорів до ювілейної канви.

Як справжня господиня, яка трепетно береже усі духовні скарби закладу-ювіляра, директор Лариса Козак ізнову наголошувала, що гімназія – це не тільки стіни, насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги і ті, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони в пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки. Керівник не шкодувала сердечних слів подяки за труд і розум, мудрість і професійний неспокій та натхнення колегам-учителям різних років за відданість загальній справі, любов до своєї професії, зокрема – учителям-ветеранам праці, які нині перебувають на заслуженому відпочинку, позаяк праця кожного з них – це золоті сторінки історії гімназії. Щирі слова адресувала Лариса Василівна випускникам усіх років – за те, що докладали максимум зусиль для уславлення гімназії і міста на теренах країни й зарубіжжя і підтримки іміджу своєї альма-матер, а також технічним працівникам, обслуговуючому персоналу – бо їхній щоденний внесок у життєдіяльність закладу такий необхідний і теж – почесний. Звичайно ж, успіхи шкільної родини великою мірою залежать і від співпраці з батьками, тому що тісний зв’язок з ними, щире спілкування дають можливість ефективно вирішувати концептуальні питання навчання й виховання дітей.

У цей урочистий день незримим поглядом з Небес спостерігали на відстані душі за дійством і ті педагоги, що залишились у пам’яті вічно живими, енергійними, веселими, добрими: Ольга Іванівна Мостова, Людмила Сергіївна Партицька, Наталія Василівна Лєснік, Галина Павлівна Сухомлин, Жанна Павлівна Кожокар, чию світлу пам’ять, як і, на превеликий жаль, вже й низки випускників, вшанували хвилиною мовчання...

Словами вдячності за педагогічну майстерність була барвисто виткана уся ювілейна мережка, і недарма. Народна мудрість говорить: «Вогонь, запалений на вершині гори, не зігріє тих, хто біля її підніжжя». На щастя, у колективі цього закладу з року в рік працюють ті, хто не говорить про добро, а творить його, хто розводить свій вогонь так, щоб діти могли біля нього зігрітися. Завдяки саме таким майстрам своєї справи народилася і живе ця шкільна сім'я. Приємно, що ретельно вивчивши архівні документи, нинішні гімназисти поіменно назвали перших педагогів, які створювали гімназію, а спогадами про те, як усе починалось, радо поділились перший директор Надія Миколаївна Березніченко та її заступники Лариса Іванівна Григораш та Людмила Сергіївна Романенко, а також другий директор – Світлана Миколаївна Лазаренко.

А щирі оплески гості святкового концерту адресували педагогам-фундаторам закладу, хто був нагороджений Подяками Новодністровської гімназії за відданість справі усього свого життя і високий професіоналізм: Надії Миколаївні Березніченко, Ларисі Іванівні Григораш, Людмилі Сергіївні Романенко, Лідії Василівні Гайдеєк, Світлані Миколаївні Лазаренко, Леоніді Станіславівні Корчак, Людмилі Леонідівні Пастушок, Михайлу Семеновичу Гончару, Тамарі Дмитрівні Гончар, Інні Михайлівні Гончар, Софії Василівні Гнатюк, Ірині Миколаївні Дзіньовській, Наталії Михайлівні Гимплюк, Любові Михайлівні Іконніковій, Надії Василівні Завальній, Анатолію Костянтиновичу Даскальчуку, Людмилі Василівні Ковальчук, Людмилі Миколаївні Поповій, Майї Омелянівні Шевчук, Броніславу Михайловичу Наумову, Вадиму Павловичу Швецю, Людмилі Дмитрівні Дорот.

Цікавими й символічно-пам’ятними були вітання ювілярці від гімназистів 20-го випуску – Василя Васильовича Нагорняка та 5-го – Анни Скиби і Юлії Невлад.

Помітного трепету до ювілейного настрою додали наймолодші гості – вихованці дитячих садочків «Радість», «Теремок» та «Ромашка». Своїми щирими привітаннями доповнили святкове дійство колеги-освітяни з інших навчально-виховних закладів нашого міста.

І, звичайно ж, як і завжди, урочистої піднесеності та задушевності додавали цього дня талановиті виконавці: Народний аматорський хор «Калина», Юліан Беженар та Олександр Паламарчук, Катерина Грищук, група «Сопрано» приватної студії Тетяни Данилюк, Ірина Понєтайкіна, родинне тріо Антоніни, Ангеліна та Сергія Кримняків, Катерина та Ксенія Рукавиці, Юлія Невлад, Ольга Худиківська та Ілля Юрчак, Наталія Власюк, подружжя Нелі та Віктора Паламарчуків.

Між тим мережа Інтернет уже рясно мерехтіла фоторепортажами, збираючи щоразу звідусюди щедрі вітання і побажання від випускників різних літ, які щиро вражались цьому переможному рахунку 2:0, радо згадували шкільні роки і зичили подальшого розквіту улюбленій альма-матер.

Перегортаючи ювілейну першовересневу сторінку, директор Новодністровської гімназії Лариса Василівна Козак сердечно побажала усім невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів, а підґрунтям щасливого життя та плідної професійної діяльності щоб було міцне здоров’я, серце, сповнене любові та добра, натхнена думка й щирі почуття; щоб життя було мирним, світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додали життєвої наснаги у скарбничку кожної душі.

Із ювілейних урочистостей – Інна ГОНЧАР, із перших днів гімназії – завідуюча бібліотекою та викладач українознавства

Фото Ліни Лисенко