Укотре із сумом розводжу руками, безсило завмерши у мовчанні перед людською зухвалістю, нахабністю і цинізмом… Лише нещодавно усі раділи відкриттю романтичного куточка в нашому місті, згодом весільні кортежі залюбки влаштовували яскраві фотосесії, ми ж із колегою Ольгою Кучуркою із задоволенням і трепетом робили з місця події репортаж про золоте весілля нашої новодністровської пари, а я радо упізнавала серед весільних замочків на стилізованому дереві любові пам’ятні від своїх знайомих молодят, – як уже місяць вигляд арки на Алеї закоханих стискає єство… За одну ніч бездушні й безсоромні невігласи зігнули залізну конструкцію, чи то гойдаючись, чи то стрибаючи по ній, але понівечили не просто елемент арт-об’єкта, а зруйнували спільне творіння рук дітей і батьків, які так прагнули, старались і таки довели нещодавно у Всеукраїнському змаганні, що їхній задум – один із найкращих в Україні…

І ось на сьогодні автори задуму змушені були зрізати цю арку, щоби надалі відшукати тих, хто зможе виправити заподіяне, аби своїм вечірніми вогниками – адже там були вмонтовані ліхтарики сонячного світла – знову радувати і дорослих, і малих. Школярі ЗОШ ІІ–ІІІ ст. лише тільки збираються їхати у першій декаді листопада до столиці на черговий етап конкурсу «Відкривай Україну», а вже зазнали такого розчарування від своїх же у рідному місті… Тож звертаємось до підприємств та установ міста: допоможіть врятувати символ добра, родини, любові і творчості! А ще – до наших правоохоронних органів: у подібних місцях обов’язково мають бути камери спостереження, бо, як виявилось, на жаль, у XXI столітті вандалів не меншає, а навпаки!

А між тим риторичним зостається запитання, ні, швидше – крик душі: «У яку ж Європу ми намірились, допоки поряд – уседозволеність і безкарність?..»

Із болем – Інна ГОНЧАР