Головна » Відроджуємо українські традиції (фоторепортаж)

Відроджуємо українські традиції (фоторепортаж)

21 березня 2018 в 12:55 Переглядів: 1446

Незабаром ми святкуватимемо найсвітліше християнське свято – Великдень. Українці ретельно готуються до нього. Та найголовнішим елементом обрядової традиції Великодня є писанка. З нагоди цього великого свята нещодавно 306 кабінет гімназії перевтілився в арт-студію: запалені свічки, запах воску, пензлі й писачки і творча, чудодійна атмосфера. Це майстер-клас з писанкарства «Диво писанкове», який проводила молода майстриня-писанкарка Маргарита Серевко, випускниця нашої гімназії.

Заняття розпочалося з короткого опису, що символізує писанка для нашого народу. Учасники майстер-класу дізналися про те, що писанка – не просто розфарбоване яйце, а символ Воскресіння, життя, безсмертя, любові та добра. А ще юні писанкарки пізнали регіональні особливості писанкового розпису, значення закодованих символів.

Далі Маргарита поділилася своїми секретами створення диво-писанки, технікою виконання, всіма нюансами цього мистецтва. Час, суєта і проблеми залишилися далеко – і всі поринули у гармонійну творчу атмосферу. Було приємно спостерігати на обличчях дітей зацікавленість і віру у велику силу писанки.

Виготовлення писанки – багатоетапний процес:

- спочатку необхідно обрати орнамент;

- потім поділити яйце олівцем на частини;

- далі нанести олівцем візерунок;

- покриття воском необхідних елементів орнаменту за допомогою писачка;

- фарбування яйця (залежно від кількості кольорів, цей етап повторюється);

- зняття воску.

Дівчатка працювали старанно, з великим натхненням. І як результат – справжня українська писанка, виготовлена власними руками, яку вони покладуть у великодній кошик.

А ще – це чудовий подарунок близькій людині чи окраса святкового столу.

У народі кажуть: «Допоки люди пишуть писанки, доти буде світ». Процес писання великоднього дива – писанки – безперервний, бо навіть ті, хто прийшов на майстер-клас, згодом можуть навчити робити це своїх рідних чи знайомих. І так – по колу, адже «світ існуватиме доти, допоки пишуться писанки»…

Руслана Серевко