Весняне сонце усміхнулося ізранку, аби вкотре повернути 25 листочок календаря із хвилюючими спогадами, рясно перемережаними таким відчутним болем втрати. У 72-гу весну гідроенергетики Дністровської ГАЕС зініціювали вшанування пам’яті свого колеги, Почесного громадянина Новодністровська та рідного села Ломачинці, знаного на Буковині та в Україні письменника, поета, драматурга, журналіста, члена Національних спілок письменників та журналістів України, літописця будови Дністровського гідрокомплексу та сучасного спорудження ГАЕС, котрий шість з половиною років пропрацював на посаді фахівця зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС», Івана Семеновича НАГІРНЯКА.

У колі рідних, представників влади міста і поціновувачів творчості під час покладання квітів шани біля меморіальної дошки на Будинку культури «Молодіжний», директором якого Іван Семенович був з 1996 по 1999 роки, звучали сердечні слова шани і вдячності за щедрі літературні й історичні скарби, за людяність і справжність, які і досі додають сил та снаги усім, хто знав, хто довіряв і пам’ятає.

«Дуже прикро, що такі люди не можуть віддати сповна за життя все, на що здатна промовляти душа, – звернувся до всіх головний інженер Дністровської ГАЕС Анатолій Жук. – Наш колектив згадав добрим словом Івана Семеновича під час ранкової селекторної наради. Ми всі усвідомлюємо, що той слід, ту спадщину, які він залишив, ми всі повинні зберігати, плекати, аби гідно передати нащадкам. Не знаю, чи хтось ще міг так любити рідні Ломачинці й Новодністровськ і так сказати про це у слові!

«Болить без нього, – продовжила спомин директор міського історичного музею Галина Разгонюк, – тому що так бракує нам його розумного погляду, світлої посмішки, розуміння кожного, з ким зустрічався… Він зробив дуже багато, а не менше ще міг би, шкода, що таких людей Небеса забирають передчасно. Музейна діяльність не була б такою творчою і просвітницькою, якби не поради Івана Семеновича. Його творчий доробок мудрих, цікавих і змістовних книг – це великий подарунок для нащадків. Я дякую долі, що довелося працювати і надихатися та втілювати чимало його ідей у життя. Болить душа…»

«У цей дуже непростий час так не вистачає слів отакої мудрої, розумної, авторитетної людини, яким був і залишається для усіх нас Іван Семенович Нагірняк, – зізналася міський голова Наталя Цимбалюк. – Дуже прикро, що у цю 72-гу весну він поряд лише із фотографій та на відстані душі… А дуже символічно, що саме у день народження Івана Семеновича до міста прибув новий пам’ятник Тарасу Шевченку, про що так вболівав свого часу наш знаний земляк. Дяка енергетикам, котрі зініціювали і здійснили давню нашу мрію, уклін усім, хто шанує і береже пам'ять про земляка, митця та літописця».

Свою безмежну вдячність колегам, рідним і шанувальникам творчості висловила дружина нашого славного земляка Євгенія Семенівна Нагірняк за чуйність і пам’ять, з якою йдуть люди до її любого Івана уже сьому самотню весну.

Тож згадаймо, пом'янімо, вчімося у його слова, читаймо його слово, звіряймося із його словом, напуваймо своє єство із його життєдайного джерела добра й любові…

Із вдячністю та глибокою шаною – Інна ГОНЧАР