Головна » Із Днем Святого Миколая!

Із Днем Святого Миколая!

19 грудня 2019 в 9:24 Переглядів: 504

Щороку, у грудні, чекаємо спрагло на диво, мов діти,
бо, власне, такими і є десь всередині, потайки, нишком,
купуємо досі складні розмальовки. Життя б так зуміти
у фарби вдягти кольорові, як в антистрес-книжці.

Чекаємо снігу, котрий би присипав страшні таємниці
і кров забілив, бо на східному фронті без зміни.
А поміж бажаннями й звершенням поки чисельна різниця.
Тим часом листа напишу, аби вкинути в пащу каміна,

бо кажуть послання хутчіш долітають до неба безвізу –
і вже Миколай твоє серце читає помежи рядками.
Щільніше обмотую шарф, теплий светр із Оленем знизу,
виходжу на вулицю в грудень із мрякою і болотами.

ПолУботки грузнуть у чорній лІпнині торішніх ілюзій,
в руках термочашка з гарячою кавою мрій із корИці.
Я буду слухняною й, може, ітиму по білій вже смузі?
Вдягатиму шапку, коли стане холодно, і рукавиці.

І щоби позбутися нежитю – вчасно зайду до кімнати,
заскочивши миттю з какао в різдвяній піжамі до ліжка.
З надією на Миколая вже стану до рання чекати,
цупкіш притулю скибку віри до серця, а з нею – і кішку.

Інна Руснак

***

Збираються зорі у таїнстві світу,
У сяйві казковім стає небокрай:
Чекають в надії схвильовано діти,
Коли завітає Святий Миколай…

Усе, як і зАвжди: і мрії дитячі,
Смішні й дуже щирі наївні листи…
Та є серед них ті, що нищечком плачуть
Й безмовно кричать: «Миколай, захисти!»

«Знайди мого тата, що зник серед поля
І визволи врешті з полону, прошу!»,
«верни мого брата, що гине в неволі…»,
«на мир сподівання – я щиро пишу!»

«Мені принеси колискову від мами –
Вона на війні захищає свій край…»,
«хай буде сестричка нарешті із нами»
«і мир в Україні даруй, Миколай!»

«Нам важко з бабусею жити в підвалі…»,
«мій тато не може зробити і крок:
Даруй йому… ноги, не треба медалі
Або хоч тоді – інвалідний візок…».

Такі ось прохання летять звідусюди
З маленьких дорослих дитячих рядків…
Дасть Бог – він почує і більше не буде
Таких в Миколая вкраїнських листів!
17-18.12.2017
Інна ГОНЧАР