Головна » Вшановуючи пам‘ять захисників України

Вшановуючи пам‘ять захисників України

29 серпня 2019 в 17:24 Переглядів: 288

29 серпня, у День пам’яті захисників України та 5-ої річниці Іловайської трагедії, представники підприємств, установ та організацій нашого міста організованою колоною вирушили від міської ради до Буковинського ліцею-інтернату, аби взяти участь у покладанні квітів до меморіальної дошки загиблим землякам — Іллі Василашу та Сергію Корнецькому.
Промовиста тиша, тривожні погляди у вічі двом мужнім новодністровцям, чиї портрети назавжди зостались у граніті, і в чисту голубінь небес серед спокійного і привітного літа у нашому мирному регіоні… А тоді… – пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення. Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу – місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося звільнити місто, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська.
Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів Збройних сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним.
Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24–29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Упродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти…
Ось чому так хвилювався під час своєї промови заступник міського голови, учасник бойових дій Микола Козак, звертаючись до Бога із проханням дарувати Царство Небесне загиблим і низько схиляючи голову перед їхньою світлою пам’яттю… Ось чому так тремтів голос начальника відділу культури Альони Присакар, котра, тримаючи в руках до болю яскравий символ тих днів – квіти соняхів – запропонувала до наступних роковин виростити алею цих пам’ятних сонць, аби не забували, аби згадували, якою ціною живемо, святкуємо і зустрічаємо спокійні світання.
Низькоуклінною пам’яттю у хвилині мовчання згадали усі ті страшні дні, чий сонячний усміх було так нещадно обпалено ворогом. Схиляючи голови у шані загиблим землякам, новодністровці несли свої барвисті квіти, та, на жаль, уже лише до мовчазного граніту меморіальної дошки… А гучними оплесками віддали шану усім, хто боронив тоді рідну землю серед спекотно-смертельного літа...
На завершення усі охочі мали змогу переглянути документальну стрічку по реалії Іловайської трагедії.
Інна ГОНЧАР,

фото Анастасії ЖАЛЮК

Більше фото

Відео