Городянам різних поколінь відомо, що чемпіон літніх олімпійських ігор у Лондоні, дворазовий чемпіон Світу, чемпіон Європи, Заслужений майстер спорту Росії, майстер спорту міжнародного класу Придністровської Молдавської Республіки Олександр Дяченко, котрий свого часу навчався у Новодністровській гімназії, веслуванням розпочав займатися з 6 років у відділенні веслування на байдарках і каное під керівництвом наших тренерів Олени і Сергія Осипенків. Так несправедливо склалося, звичайно, щасливо для спортсмена, що з 13 років хлопець почав тренувався у Тирасполі, а виступати на рівні тамтешньої збірної – у 2007 році. Вдалим для Олександра Дяченка став 2009 рік: виступаючи у програмі 200 метрів на чотиримісних байдарках, Олександр здобув срібну нагороду чемпіонату Європи у німецькому Бранденбурзі, а згодом став бронзовим призером світової першості, яка відбулася у Дартмуті. Наступного сезону Дяченко здобув бронзу чемпіонату світу в Познані. Після того, як веслування на байдарках-двійках (200 м) включили у олімпійську програму, Олександр отримав можливість виступати на літніх Олімпійських іграх – 2012 у Лондоні, але… вже за за Росію. Саме там у 22 роки Саша у парі з Юрієм Постригаєм стали першими в історії олімпійськими чемпіонами в дисципліні Б-2 200 м і першими олімпійськими чемпіонами в новітній історії Росії на байдарках-двійках.
І ось днями, 25 серпня, Почесний громадянин нашого Новодністровська – титулований спортсмен Олександр Дяченко в угорському місті Сегед став чемпіоном Світу на дистанції 200 м у байдарці-двійці. Спортсмени показали результат 33,05 секунди.
Попри всі кордони і відстані ми сердечно вітаємо нашого Сашу, його новодністровських бабусю й дідуся – подружжя Юрія Олександровича і Таїсію Олександрівну Пилявцевих та тітку Любу, котра свого часу замінила йому рідну матір і назавжди стала справжньою мамою, а також усю спортивну родину!
Пишаємося таким знаним спортсменом, однак водночас дуже і дуже прикро, що на старті спортивної кар’єри, новодністровського самородка, якого виплекали наші місцеві професіонали з великої букви, не помітили, не дали вчасно зелене світло на його спортивному шляху тренери державного рівня задля слави української землі!

Шкода і боляче, що Україна відпускає і зневажає розумних, талановитих, мудрих і залюблених у свою справу дітей, котрі згодом уславлюють і звеличують уже геть інші держави…
Інна ГОНЧАР