Головна » Це наш крутий Юлік!

Це наш крутий Юлік!

7 травня 2018 в 9:16 Переглядів: 266

Його особлива харизма одразу стала помітною, як тільки він почав з’являтися на сцені: невисокого зросту, кумедний, із якимсь принадним прихрипуванням у тембрі голосу, а головне – та-а-а-кий артистизм, що долоні мимоволі плещуть у захопленні від кожного його нового образу. Звичайно, що спочатку глядач підсвідомо порівнював його зі страшим братом, із якими вона кожен по-своєму у різні роки яскраво втілили о̀браз Голохвастова. Одначе згодом виступи талановитого хлопчика раз по раз збирали все більшу когорту шанувальників, що переконувались – це наш крутий Юлік!
Так, саме про Юліана Беженаря і йдеться, про непосидючого енерджайзера, здатного підкорити найвимогливішого глядача і члена журі, що упевнено мандрує від конкурсу до конкурсу, не просто завойовуючи грамоти й нагороди, а неодмінно даруючи слухачам незабутні емоції, враження і насолоду.
«Пісенний струм», перший досвід і настанови наставника Наталії Власюк, а відтак – яскраві сольні й колективні виступи у складі чудового колективу «Намисто голосів» приватної вокальної студії Тетяни Данилюк», а ще уміла підтримка люблячої родини – усе це крок за кроком дарувало упевненість і натхнення, уміння перевтілюватись та зосереджуватись, талановито й артистично керуючи своїм голосом і природнім декламаторським обдаруванням.
Тож не забарились і перші творчі плоди: 31 березня у м. Київ на Всеукраїнському конкурсі «Театральні містерії», присвячений дню театру, зі знаменитим монологом Голохвастова Юлік здобув ІІ місце; згодом на міському етапі конкурсу «Буковинські пересмішники» із байкою «Вчительська дитина» (до слова, мені було цікаво і приємно писати її особисто для Юліана!) і гуморескою «Чого це до хлопців спізнюються школи» завоював І місце, а на обласному – ІІІ!
Як щиро зізнається Юлік, виступати на сцені йому дуже подобається, зокрема знову і знову відчувати захоплення від того, як його сприймають глядачі; а, зважаючи на природню вдачу, надає перевагу репертуару гумористичного і веселого змісту. Особливо мріє привезти з Чернівців «Буковинську зірочку», бо ж у старшого брата Павла (а ми всі добре пам’ятаємо нашого улюбленого Джамайку!) – вона є, а йому ще не вдалося підкорити її сяєво. І взагалі, Юліан хоче бути відомим артистом! Однак наразі – найбільше прагнення – заслужити бачити своє фото на дошці «Гордість гімназії».
Тож нехай Божа зоря буде обов’язково щасливою у долі цього талановитого хлопчика, даруючи все нові і нові здобутки і прихильність глядачів!

Інна ГОНЧАР