Головна » Фоторепортажі » Не_Фанфикшн » Данина загиблому другу – «Кубок пам’яті Романа Осовича»

Данина загиблому другу – «Кубок пам’яті Романа Осовича»

18 січня 2016 в 15:08 Переглядів: 1491

Смерть молодої людини, наскільки близькою чи навіть незнайомою вона би була, нікого не залишає байдужим. Особливо жалісно, коли з життя йде сильна, активна постать у самому розквіті сил. Трохи більше року тому у результаті нещасного випадку у Москві обірвалося життя нашого земляка, талановитого футболіста – Романа Осовича. У спомин про загиблого товариша у суботу 9 січня зібралися для участі у футбольному турнірі більше сотні спортсменів.
Ініціаторами та організаторами змагань стали друзі загиблого – Станіслав Гринько та Олександр Богачук, які у такий спосіб вирішили вшанувати пам’ять футболіста. Турнір отримав назву «Кубок пам’яті Романа Осовича» та відбувся у спортивному комплексі ОКЗ «ДЮСШ у м. Новодністровську».
Урочисте відкриття було щемким та дещо сумним. У привітальному слові міський голова Анатолій Болдашев нагадав, що багато молодих хлопців у цей час захищають нашу країну на східних рубежах, а тому важливо тим, хто залишається тут вести гідне життя, займати активну позицію. Згадав він і про важливість залучення молоді до здорового способу життя засобами спорту.
Наступним слово взяв голова Сокирянського районного товариства «Колос» Василь Богачук. Він розповів присутнім про загиблого футболіста. За життя Роман Осович активно займався футболом та встиг пограти у складі багатьох команд району, а тому був знаний у спортивних колах області. Назавжди залишиться у пам’яті гол-красень Романа у фіналі змагань, який приніс перемогу його команді.
До слова, з-поміж інших цілей одним із важливих завдань турніру стала фінансова допомога родині загиблого футболіста. У нього лишилася дружина та маленька донечка, якій ще навіть не виповнилось 1,5 рочки. До збору коштів долучилися усі учасники змагань.
У залі був присутній батько Романа – Микола Осович. Він був до сліз зворушений виявленою увагою, а тому і небагатослівний. Можна тільки уявити, який вир почуттів точився у його душі, говорячи словами пісні: «Не зміряти болю та гіркого щастя мого» – гордість за сина та сердечний біль втрати. Схвильований батько подякував та низько уклонився усім небайдужим людям.
Хвилиною мовчання віддали шану загиблому товаришу присутні спортсмени.
Після урочистого відкриття розпочалася спортивна частина. Загалом у турнірі взяло участь 10 команд із Новодністровська, Вітрянки, Мурованих Курилівців, Нової Ушиці, Василівців, Кельменців, Сокирян, Романківців, Бабина, Корманя.
Турнір був тривалими – протягом 10 годин змагань було зіграно 21 гру, регламент тайму складав 8–10 хвилин. І хоч змагання продовжувались цілий день, приємно, що більшу частину часу трибуни були заповнені глядачами. Приходили вболівати навіть із малесенькими дітками.
Особливо запекла боротьба велась у фіналі. Зустріч команд за І місце закінчилась нічиєю, а тому довелося розігрувати серію пенальті. Останній гол став вирішальним, тож із рахунком 3:2 команда Нової Ушиці обіграла Новодністровськ. Саме за врятовані ворота у вирішальному пенальті кращим гравцем змагань було визнано новоушицького воротаря Олександра Ткачука.
Місця у турнірі розподілилися так: І місце – Нова Ушиця, ІІ – Новодністровськ, ІІІ – Вітрянка.
До речі, Нова Ушиця – це єдина команда, яка не програла у жодній ігровій зустрічі, тож перемога стала заслуженою.
Усі переможці були нагороджені пам’ятними кубками від організаторів змагань. Символічно, що третє місце посіла команда Вітрянки, у складі якої грав брат загиблого – Олександр Осович. Саме він отримав кубок, який виборола його команда.
Важливим фактором в успішному проведенні змагань є злагоджена та кваліфікована робота суддівського складу, адже не так легко стежити за перебігом змагань усі 42 тайми. Із цим завданням чудово впорались досвідчені судді Володимир Мигаленюк (Новодністровськ) та Олександр Богачук (Сокиряни). Спів-організатором заходу виступив міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» (Ірина Шундрій та Ганна Піжевська).
Напевно, саме через емоційний накал турнір видався досить травматичним, довелося навіть одному з учасників зашивати голову на пункті швидкої допомоги. Зрештою все обійшлось добре, адже вже через декілька годин учасник був готовий продовжувати змагання. Подяка лікарю Миколі Кримняку, який усі 10 годин турніру опікувався здоров’ям спортсменів та надавав їм невідкладну медичну допомогу.
Також вдячність за підтримку висловлює новодністровська команда «Дністер» Василю Лутчаку та Ігорю Манаскурову.
Дякуємо усім учасникам та організаторам! Турнір набирає обертів, тому у планах зробити його традиційним. Тож до зустрічі наступного року!
Завершючи статтю словами директора ДЮСШ Віталія Маркітана, скажемо: «Людина жива до тих пір, поки зберігається про неї пам’ять серед людей». Вічна пам’ять світлому та усміхненому хлопцю – Роману Осовичу.

Ірина ШУНДРІЙ