Головна » Пам'ять і відлуння (фото)

Пам'ять і відлуння (фото)

19 грудня 2018 в 16:10 Переглядів: 190

 Вже п’ятий рік поспіль міська спілка чорнобильців «Дністер» у співпраці

з міським історичним музеєм проводить тематичний захід до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який за Указом президента України відзначається щороку  14 грудня,  в період, коли в далекому 1986 році було закінчено будівництво захисного саркофагу над зруйнованим реактором.  

    

         Цьогорічна зустріч друзів – ліквідаторів розпочалася віршованими рядками автора -  Георгія Лазаревича  Малованюка, також ліквідатора, який написав цей вірш після поїздки у Прип’ять через 30 років після аварії на ЧАЕС.

 

Нам не судилось кидатись на танки

І йти у бій із криками «ура!»,

Ми прибирали атома останки,

Що викинув четвертий агрегат.

Ми йшли у бій отой,  неначе й незапеклий,

Розмірено і без напруження усі,

Не знаючи про те, що путь у саме пекло,

Яке на нас нависло звідусіль.

Чорнобиль, зона і ЧАЕС –

Злилося все в одно єдине…

Вже понад тридцять літ пройшло з тих пір.

Але відлуння в серце лине.

Приїхавши туди аж через тридцять літ

Ти не почуєш пісню журавлину.

І лиш труба на станції стирчить,

Як памятник й відлуння жаху нині…

А місто Припять, як примара:

Безлюдні тротуари, сум і стрес.

Над містом мов жевріє чорна хмара,

Як символ про минулий той прогрес.

 

    Минуло вже  32 роки з моменту аварії на ЧАЕС, із тих квітнево – травневих днів 1986 року, коли йшла битва незахищених людей з радіацією.  Дні самопожертви, дні страху, дні, які вразили весь світ…       Бог рятує душі, а ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС врятували землю й життя, дароване Богом.

    Присутні згадували, як до цієї біди  в той час долучилися і новодністровці.  Вони разом зі своїми побратимами з усіх куточків країни взяли висоту під назвою  «ПОДВИГ»,  захистивши собою  і  світ,  і нас з вами, і майбутнє молодого покоління України.  Це були люди різного віку, різних спеціальностей і різного характеру:  водії  АТП,  механізатори  УМР, будівельники  СУПГС,  СГЕМ,  медики нашої лікарні  на чолі з головним лікарем  Володимиром Олександровичем  Бариловим,  працівники сфери обслуговування – ОРСу,  на чолі з заступником начальника  Володимиром Івановичем  Саганом.

   Серед великої кількості чоловіків – ліквідаторів, як і в усі інші важкі часи для України, були і вони, жінки.  Жінки, які з особливою відповідальністю відгукнулись на потребу бути у тому пеклі, не задумуючись про наслідки, не надаючи переваги сімейним обставинам і власним дітям. Саме про це нагадала у своєму виступі – привітанні одна із тих героїчних жінок -  Раїса Миколаївна  Сплавник, голова міської спілки чорнобильців «Дністер», людина з активною життєвою позицією та  небайдужою душею. 

   Нею було вручені медалі «Спаси і сохрани» ліквідаторам – ювілярам, зокрема

Костіній  Лідії Дмитрівні,  Токмакову  Івану Яковичу,  Павлюку  Василю Федоровичу.

  Від керівництва міської ради ліквідаторів привітав  Борис Юхимович  Петрик, керуючий справами виконкому. Почесними грамотами міської ради були нагороджені вище названі ювіляри, які отримали медалі, а також Попов  Микола Іванович і Кобильчук  Анатолій Васильович.

  Нагороджених щиро привітали квітами й оплесками.

 

    Чорнобиль…  Тепер це слово знає весь світ.  Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсмертя, це пам'ять і це нестерпний біль.  Біль ліквідаторів, біль усіх постраждалих…

          Кожен з  ліквідаторів береже в пам’яті про ті жахи щось своє, але в одному спогади багатьох співпадають.  Кожен був вражений, побачивши мертвим  красиве місто, будинки зі сліпими очицями вікон, блукаючими собаками на порожніх вулицях.  Кожен береже в серці пам’ять про друзів, з якими ділили тяготи чорнобильських вахт.

          Біда згуртовує.  У своїх тимчасових помешканнях новодністровські ліквідатори жили там дружньою родиною.  Вони і дотепер дружать.  Ось тільки зустрічаються  частіше  на похоронах…

          Вічна пам'ять і низький уклін від усього людства всім покійним, які пали жертвою радіаційного монстра на ЧАЕС.  Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять про всіх них, а також і про наших  земляків – ліквідаторів, яких нині вже немає серед нас, згадавши їх поіменно під відлік метроному...

          Хвилюючим моментом в процесі зустрічі були короткі хвилини перегляду відео хроніки «Перші години аварії на ЧАЕС» та відео кліпу «Гімн ліквідаторів ЧАЕС». 

  Чим далі нас віддаляє час від тривожних днів квітня 1986 року, тим гостріше  відчувають люди, обпалені Чорнобилем, масштаби та жах лиха, яке випало на їхню долю.  І якщо це лихо не прийшло в кожний дім, то заслуга в цьому якраз людей, що утримали його, як уламки радіоактивного граніту, в своїх руках…

       Зі словами привітання вкотре висловлювалась й сердечна пошана всім шановним землякам – ліквідаторам!  Назавжди мічені атомом, вони втратили здоров’я, силу, радість повнокровного життя, але завдяки мужності та самовідданості таких, як вони світ врятовано від ядерного смерчу, завдяки їм усі ми маємо щастя жити і навчатись цінувати життя.

       Гарний настрій та теплоти у душі додав колоритний виступ фольклорного гурту «Співочі бабусі», керівник і акомпаніатор – Валентина Іванівна  Федишина;  ведуча – Олена Кирилівна  Богуцька.  Веселі та патріотичні пісні, добре слово в них, а ще  й доречні віршовані рядки до кожної пісні  з уст авторки – ведучої  без сумнівів зігріли стривожені душі людей, а  народний гумор додав віри й надії у краще майбутнє!

 

      На завершення урочистої частини  зустрічі з нагоди Дня ліквідаторів, на пам'ять і згадку про цю зустріч усі присутні отримали  від організаторів  Рецепти щастя  та солодощі. 

      А далі зустріч продовжилась у форматі круглого столу за участю активістів спілки чорнобильців та запрошених представників влади і служб виконавчих структур.  Зокрема, в обговоренні теми круглого столу  «Життєві проблеми ліквідаторів та шляхи їх вирішення» взяли участь:  Петрик  Б.Ю. ( міська рада),  Щаслива  Т.І. (міська лікарня), Якубовська  Н.О. (пенсійний фонд),  Нагорняк  Л.М.  (терцентр).    По завершенню обговорення прийнято текст основних зауважень та пропозицій на адресу Новодністровського міського голови.

 

 

За матеріалами тематичної зустрічі,   Галина  Разгонюк

Фото Ліни Лисенко