Зустріч на Дністровській ГЕС (фото) | novod.info
Головна » Зустріч на Дністровській ГЕС (фото)

Зустріч на Дністровській ГЕС (фото)

8 червня 2018 в 9:56 Переглядів: 548

Через низьку поінформованість населення про компанію «Укргідроенерго», роботу її електростанцій, вплив гідроспоруд на екологію та на стік води у річках виникла необхідність доносити до населення інформацію про специфіку роботи компанії, її цілі, напрямок розвитку та користь, яку вона приносить державі в цілому і місцевим бюджетам зокрема.
Компанія з кожним днем стає все більш відкритою, і для того, щоб покращити діалог із населенням та забезпечити громадскість достовірною інформацією, було вирішено провести низку зустрічей із представниками різних організацій, підприємств та громад.
Саме з цією метою 22 травня зібрав у своєму кабінеті на Дністровській ГЕС директор В’ячеслав Клим представників влади, депутатського корпусу, освіти, преси та підприємців Новодністровська.
Розповідь розпочалась із загальної інформації про компанію.
ПрАТ «Укргідроенерго» – одна з найбільших енергогенеруючих компаній, до складу якої входять 9 станцій. На річці Дніпро – Київська, Канівська, Кременчуцька, Середньодніпровська, Каховська і Дніпрогес (Дніпровська ГЕС-1 і ГЕС-2); на річці Дністер – Дністровська ГЕС та ГАЕС. Крім того, розпочато будівництво Канівської ГАЕС і Каховської ГЕС.
Станом на 2017 рік загальна кількість гідроагрегатів «Укргідроенерго» становила 103, загальна потужність яких складає 5 647 МВт, що приблизно дорівнює 6-ти атомним енергоблокам. За 2017 рік компанією було згенеровано 9 млрд 969 млн кВт год. електроенергії.
Також увагу було приділено роз’ясненню, що несе в собі зміна у 2016 році приставки ПАТ на ПрАТ
1 травня 2016 р. набули чинності зміни до Закону про акціонерні товариства, згідно з якими до 1 січня 2018 р. необхідно було внести певні зміни у структуру товариств. Згідно з абзацом 3 другої частини Закону передбачено, що зміна типу товариства з публічного на приватне і навпаки не є його перетворенням. Однією з причин зміни типу товариства «Укргідроенерго» є те, що акції ПАТ мають перебувати у біржовому реєстрі. Оскільки 100 % акцій компанії належать Міністерству палива і енергетики, тобто державі, розміщувати акції у біржовому реєстрі немає потреби. Другою причиною перетворення є те, що у ПрАТ наглядова рада обирається на довший термін – три роки проти одного. Наглядова рада також не є приватною структурою – це орган, який з боку держави спостерігає, як товариство здійснює господарську діяльність.
Говорили і про міцність та терміни єксплуатації гідроспоруд
Звичайно, за період експлуатації станції у будові греблі, наприклад, у ґрунтовій її частині можуть тривати процеси просідання та фільтраційні процеси, але все це усувається плановою реконструкцією. Наприклад, у поточному році запланована реконструкція земляної частини греблі з лівого берегу. Так само відбувається корекція бетонних конструкцій. 30 років для гідроспоруд – це не великий термін, бетон розрахований на експлуатацію без втрати міцності до 100 років.
Дністровска ГЕС – підприємство, яке впливає на формування бюджету
У 2017 році Дністровською ГЕС вироблено 672,1 млн кВт год електроенергії, що складає 463 млн грн у переводі на вартість товарної продукції.
Також було сплачено у місцевий бюджет 5 млн 542 тис. податків, з них 4 млн 863 тис. – ПДФО. За перші чотири місяці 2018 року сплачено до місцевого бюджету 1 млн 664 тис. грн.
Про завдання, які ставить «Укргідроенерго» та проблеми на шляху їхнього виконання
Гідроенергетичний потенціал в Україні використовується не більше ніж на 60 %. Україна могла б отримувати 18,5 млрд кВт год. замість 9 млрд кВт год. при повноцінному використанні водних ресурсів. Розвинуті європейські країни (Італія, Франція, Швейцарія) використовують енергопотенціал своїх річок на 95 %, США – 82 %.
Сонце та вітер не є постійними джерелами енергії. Сонячні станції працюють лише у світлий час доби. Будь-які хмари – і виробництво падає, а вже перед вечірнім максимумом споживання (близько 18:00–19:00) – станції взагалі випадають із загального балансу. Вночі вони нічого не виробляють.
Зростання кількості вітрових та сонячних електростанцій веде до того, що в пікові години споживання – вранці та ввечері – необхідно буде додатково збільшувати виробництво електроенергії з боку класичних регулюючих потужностей, таких як теплові блоки та гідростанції, які зазвичай «страхують» усю об’єднану енергосистему країни. Стовідсотково базовою, тобто такою, що працює цілодобово з однаковою потужністю, можна назвати лише атомну генерацію, її проектні потужності – 12 000 МВт, та зазвичай працює 7000–9000 МВт. Про будівництво нових вугільних станцій мова не йде, адже світ взяв курс на скорочення таких енергоблоків як дорогих та екологічно небезпечних, і, до того ж, провідні фінансові установи більше не кредитують такі проекти.
Отже, залишаються гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції (ГЕС та ГАЕС). В Україні за останні 10 років було прийнято три Стратегії розвитку енергетики: до 2020 року, до 2025 року, і до 2030 року. Усі вони передбачали будівництво трьох об’єктів – Каховської ГЕС-2, Канівської ГАЕС та другої черги Дністровської ГАЕС (5-й, 6-й та 7-й блоки).
У липні 2016 року Кабмін затвердив окрему Програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року, в яку, до трьох вищезазначених станцій, додався Верхньодністровський каскад ГЕС – система з шести невеличких ГЕС, потужністю 390 МВт, і водосховища.
Це викликало шалений спротив екологів та різноманітних партій і громадських організацій Західної України. Також свої побоювання висловлює і Молдова.
Уперше ПрАТ «Укргідроенерго» заявило про намір побудови каскаду шести гідроелектростанцій на Дністрі наприкінці 2015 року. А нещодавно розповісти свою позицію приїздили на Івано-Франківщину представники ПрАТ «Укргідроенерго». Прибули громади низки сіл, на які вплине будівництво, активісти та екологи з Івано-Франківська, Тернопільщини, науковці Прикарпатського національного університету, екологи, депутати обласної та районної рад.
Директор департаменту ПрАТ «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко намагався пояснити людям, що компанія наразі лише вивчає вплив на довкілля, пробував презентувати подальші кроки, проте люди не хотіли нічого слухати: «...немає сенсу щось оцінювати і показувати, якщо ми категорично проти». Не обійшлося і без погроз. «Це бандерівський край. І не таких окупантів зупиняли. Під вашими бульдозерами горітиме земля!» – так звертався до енергетиків редактор місцевої газети «Край», депутат Городенківської міськради Ігор Терлецький.
На жаль, не всі розуміють, що «Укргідроенерго» виробляє електроенергію не для власних потреб, а для споживачів, серед яких є і противники діяльності компанії.
Через що виникла необхідність у будівництві Верхньодністровського каскаду ГЕС?
Іще півстоліття тому в Україні майже на кожній малій річці була невеличка гідроелектростанція, а також, поруч із селами та підприємствами, система дамб, яка захищала будівлі від паводків. Та у 70-их роках минулого століття було розпочато масовий демонтаж малих ГЕС, і натепер ми їх майже втратили. А у 2000-их роках спеціалісти звернули увагу на поширення паводків у регіонах України, де немає великих рік. Тоді була підготована і затверджена програма відтворення малих ГЕС. На жаль, програма не отримала гідного розвитку, перш за все, через опір екологів та природоохоронних організацій.
Найбільші паводки відбуваються в північних, північно-західних, рідше в північно-східних регіонах України. Це, як правило, низинні території, там знаходяться басейни невеличких річок, болота та озера, і низка штучних ставків. Як виняток – Дністер – його басейн формується у гірській та передгірській місцині, в Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій областях, і дуже залежить від опадів у Карпатських горах. Але спрогнозувати повені на таких територіях украй важко.
Тож кожен раз повторюється ситуація: рівень води збільшується, затоплює дороги, оселі, городи, особливо ті, що попри всі заборони, знаходяться за 50 м від русла річок. Залучаються десятки й сотні одиниць техніки МНС, виділяються сотні мільйонів та мільярди грн з місцевих бюджетів та держбюджету на порятунок ситуації і відновлення інфраструктури сіл. А через 4–5 років усе повторюється знову. Малі ГЕС з невеличкими водосховищами та система місцевих дамб дозволяли запобігати подібним затопленням.
Так, звісно, будь-які споруди на будь-якій річці обмежують водотік води, а додатковий тиск на береги веде до збільшення вимивання геологічних порід, що, беззаперечно, впливає на якість води. Це визнають у всьому світі, але жодним чином не відмовляються від розвитку гідроенергетики. Навпаки, йде переоцінка ситуації в конкретних регіонах та відбувається створення нових проектів з побудови ГЕС і дамб. Лише у 2015 році у світі було розпочато будівництво 3700 нових великих дамб, бо за останні 50 років споживання води у світі збільшилося удвічі – до 3,8 млрд кубічних кілометрів.
Про відносини з Молдовою
У перерезі спільного користування ресурсами річки Дністер, Україна має досить складні стосунки із сусідньою Молдовою. Остання навіть почала висловлювати невдоволення розширенням потужностей уже існуючої Дністровської ГАЕС. Усе це позначається на двосторонніх відносинах країн та гальмує розвиток гідроенергетики України.
Одне з найскладніших питань – Нижньодністровська ГЕС (Дністровська ГЕС-2) – єдина ділянка і нашого, і українського кордону, де ще не проведена демаркація. Є різні підходи, як її проводити, але вирішувати це питання потрібно комплексно. Дуже багато що залежить і від взаємного визнання власності, і від того, як функціонуватиме цей гідровузол.
Як правило, межа на таких спорудах проводиться так: береться довжина споруди і визначається середина. Де вона – там і кордон. Але є розбіжності в тому, яка споруда береться. Лише безпосередньо гребля чи також і будівлі, які потрібно розглядати в комплексі з нею?
Так що питання, де має пройти кордон – посередині греблі чи в іншому місці, залишається відкритим.
Також поки що не досягнуто згоди про взаємне визнання власності, оскільки взамін на споруду греблі Молдова пропонує визнати 25 об’єктів на території України.
Не викликає сумніву тільки належність електроенергії – оскільки усі турбіни встановлені в Україні, то енергію отримує Україна.
Також Молдова звинувачує «Укргідроенерго» у тому, що компанія не виконує своїх зобов’язань стосовно стабільного скиду води нижче за течією після Нижньодністровської ГЕС. Так, на думку Молдови, робота Дністровської ГЕС негативно впливає на екологічний стан пониззя річки Дністер та в окремі періоди створює передумови нестачі питної води у низці населених пунктів Молдови.
Разом із тим, у Молдові забувають ситуацію 2008 року, коли, під час неочікуваної літньої повені, по Дністру йшло 6 000 метрів кубічних на секунду, а Дністровські ГЕС-1 та ГЕС-2 «тримали» воду у нижній водоймі, щоб вона не пішла на молдовську сторону і не змила там 50 % сіл по берегах.
Свої претензії висловлює і українська сторона, яка вважає, що Молдова дотримується не усіх правил користування річкою Дністер. Що забір води більший, ніж передбачено правилами, в результаті наша Одеська область недоотримує необхідну кількість води. У свою чергу це призводить до підпору з моря води солоної, йде засолення територій.
З приводу моментів місцевого значення обговорювалось питання належності питного водоводу м. Новодністровськ, який бере початок на Вінницькій стороні, йде територіями станції та Ожівської сільської ради по стороні Чернівецької області. Також було презентовано проект адміністративного корпусу Дністровської ГЕС поза межами міста Новодністровськ, перспектива будівництва якого розглядається у світлі можливості об’єднаня адміністротивних та виробничих функцій.
Також В’ячеслав Клим поділився планами облаштувати на території станції музей Дністровської ГЕС, відвідини якого стануть можливі уже незабаром.
Записав Ігор Лалак